Друкування таблиць Microsoft Excel
В програмі Microsoft Excel створена таблиця може бути надрукована різним масштабом, на одному листі або на декількох. Великі таблиці автоматично розбиваються на декілька частин, які друкуються на окремих листах. Це розбиття можна змінити в режимі Разметка страницы, вибравши відповідний пункт в меню Вид.
Перед друкуванням таблиці робочого листа необхідно встановити основні параметри: формат сторінки, поля відступу, колонтитули тощо. Для виконання вказаних дій необхідно обрати команди меню Файл/ Параметры страницы.
Для роздрукування таблиці після визначення основних параметрів друку в діалоговому вікні Параметры страницыклацніть по кнопці Печать. З’явиться діалогове вікно Печать, в якому можна задати які сторінки друкувати (якщо таблиця друкується на декількох сторінках) і кількість копій.
Із значного числа загальносистемних сервісних пакетів і програм для IBM-подібних комп'ютерів, мабуть, найбільше розповсюдження одержали Norton Commander, Norton Utilities, PCTools. Вказані пакети надають користувачу широкі, інколи унікальні, можливості роботи з файлами та дисками в зручній діалоговій формі. Зокрема, за допомогою вказаних пакетів можна виконувати практично всі внутрішні та зовнішні команди операційної системи MS DOS.
Звичайно, пакети Norton Commander і Norton Utilities використовуються разом. Їх загальний об'єм становить (в залежності від версії) від 1.5 Mбайт до 45 Мбайт. Тому вони застосовуються, як правило, на комп'ютерах, що мають жорсткий диск (вінчестер). В той же час, програма PCTools порівняно невелика (біля 170 Kбайт) і може з успіхом використовуватися на комп'ютерах без жорсткого диска. Відмітимо також систему PCShell, яка є розвитком PCTools і за своїми можливостями та об'ємом аналогічна нортонівській системі.
Призначення системи
Оболонка Norton Commander призначена для переглядання, редагування, копіювання, перейменування, видалення, пошуку файлів, змінювання їх атрибутів, створення, видалення (під)каталогів, запуску виконуваних програм, а також для реалізації багатьох інших процедур у зручній діалоговій формі.
5. Базові поняття ОС Windows
Microsoft Windows — узагальнююча назва операційних систем для ЕОМ, розроблених корпорацією Microsoft. Перші версії були не повноцінними операційними системами, а лише оболонками до ОС MS DOS. Наразі, Microsoft Windows встановлена більш як на 90% персональних комп'ютерів світу.
Графічні інтерфейси і розширення для DOS
Родинне дерево Windows
Ці версії Windows не були повноцінними операційними системами, а лише надавали графічну оболонку. З одного боку, при роботі з цими версіями Windows користувачі мали змогу використовувати віконний інтерфейс, керування за допомогою миші та інші візуальні способи взаємодії з комп'ютером. В той самий час ці версії Windows самі не мали змоги взаємодіяти з компонентами комп'ютера безпосередньо і використовували для цього можливості ОС MS-DOS.
- 1985 листопад — Windows 1.0 фактично не використовувалась
- 1987 9 грудня — Windows 2.0
- 1990 22 травня — Windows 3.0, з'явилась підтримка процесорів 80286 і 80386
- 1992 серпень — Windows 3.1
- 1992 жовтень — Windows for Workgroups 3.1, з'явилась підтримка локальної мережі
- 1993 листопад — Windows for Workgroups 3.11з додатками
6. Типи вікон
Вікно об'єкта (програми, папки) — це прямокутна ділянка на екрані, яка складається з таких трьох основних елементів.
Є два основних типи вікон:
1.Вікна програм
Вікна програм дозволяють операції згортання, розгортання і закривання за допомогою кнопок на панелі заголовка. Під час відкриття програми, як правило з'являється вікно такого типу.
2.Діалогові вікна
Діалогове вікно з'являється на вимогу вікна програми. Воно може попереджати вас про проблему, запросити підтвердження дії або введення даних.
Наприклад, якщо ви запросите програму зберегти документ, з'явиться діалогове вікно із запитом, де зберегти новий файл. Якщо ви закриваєте програму яка не закінчила роботу, вона може надіслати запит про підтвердження переривання прогресу.
Деякі діалогові вікна не дозволять взаємодію з основним вікном програми, доки ви не закриєте їх. Вони називаються модальними. Інші можуть залишатись відкритими під час роботи з основним вікном програми. Такі діалогові вікна називаються перехідними.
7.Файлові системи.
Файлова система — спосіб організації даних, який використовується операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.
Cтворення файлової системи відбувається в процесі форматування.
В залежності від організації файлів на носії даних, файлові системи можуть поділятись на:
- ієрархічні файлові системи - дозволяють розміщувати файли в каталоги;
- пласкі файлові системи - не використовують каталогів;
- кластерні файлові системи - дозволяють розподіляти файли між кількома однотипними фізичними пристроями однієї машини;
- мережеві файлові системи - забезпечують механізми доступу до файлів однієї машини з інших машин мережі;
- розподілені файлові системи - забезпечують зберігання файлів шляхом їх розподілу між кількома машинами мережі.
Сучасні файлові системи
Сучасні файлові системи (ФС) являють собою ієрархічні структури каталогів. Хоча загальна концепція всіх ФС, в принципі, однакова, в реалізації є деякі відмінності. Два вартих уваги приклади — це символи-розділювачі каталогів та чутливість до регістру. Юнікс-подібні операційні системи (ОС) (BSD, Лінукс, MacOS X) та AmigaOS використовують у якості розділювача каталогів символ похилої риски (/), в той час як DOS використовує цей символ для завдавання додаткових опцій у командному рядку, а в якості розділювача прийнято вживати символ зворотної похилої риски (\). У Microsoft Windows прийнята та ж конвенція за винятком китайської та корейської версій, де розділювачем є знак запитання (?). Версії МакОС до Х використовували у якості розділювача двокрапку; RISC OS — дефіс.
У Юнікс-подібних ОС у назві файлу може використовуватись будь-який символ за винятком похилої риски і вони чутливі до регістру. Назви файлів у Microsoft Windows не є чутливими до регістру.
ФС можуть бути журнальними або нежурнальними. Журнальні файлові системи пишуть інформацію двічі: спершу до журналу дій файлової системи, потім до її належного місця в звичайній файловій системі. В разі аварії система може автоматично відновлювати свій вміст до узгодженого стану програючи частину журналу. В той же час нежурнальним файловим системам потрібно зробити перевірку усієї файлової системи спеціальними програмами, такими як fsck або scandisk.
Більшість дистрибутивів Лінукс підтримують більшість (або всі) перелічені ФС: ext2, ext3, ReiserFS, Reiser4, GFS, GFS2, OCFS, OCFS2, NILFS, XFS, JFS, заразом як і FAT та NTFS.
Microsoft Windows підтримує лише FAT12, FAT16, FAT32, та NTFS. Серед них NTFS є найефективнішою та єдиною, на котру може бути встановлена Windows Vista. Windows Embedded CE 6.0 включає також підтримку ExFAT, призначеної для роботи на портативних пристроях.
MacOS X підтримує HFS+ у якості первинної ФС та кілька інших як допоміжних.
На додачу всі ці (та інші) ОС підтримують файлові системи змінних носіїв — FAT12 для дискет, ISO 9660 та UDF (Universal Disk Format) для компакт-дисків та DVD відповідно. Windows Vista та Лінукс з ядром версії 2.6 підтримують розширення UDF котрі дозволяють перезаписувати вміст ДВД як у звичайних дискетах.
Класифікація файлових систем
За призначенням файлові системи можна класифікувати на наступні категорії:
- Для носіїв з довільним доступом (наприклад, твердий диск): FAT32, HPFS, ext2 і ін. Останнім часом поширилися журнальовані файлові системи, такі як ext3, Reiserfs, JFS, NTFS, XFS.
- Для носіїв з послідовним доступом (наприклад, магнітні стрічки): QIC.
- Для оптичних носіїв — CD і DVD: ISO 9660, HFS, UDF.
- Віртуальні файлові системи: AEFS і ін.
- Мережні файлові системи: NFS, SMBFS, SSHFS, Gmailfs.
Приклади файлових систем
- FAT 16;
- FAT 32;
- NTFS;
- Ext2;
- Ext3;
- Ext4;
- ZFS;
- ISO 9660 (також відома як CDFS - CD File System).
