1. Класифікація ВП
2. ВПК, призначення і класифікація
3. ВПТ, призначення і класифікація
I. Класифікація ВП
Обладнання електрозв’язку розраховане в основному на живлення від джерел постійного струму різної величини, а джерелом електроенергії є мережа змінного струму.
Тому на підприємствах зв’язку використовують різні випрямляючі пристрої ВП, які діляться на 5 груп типових потужностей по постійному струму: 1, 2, 4, 9, 16 КВт.
Кожна з цих груп включає в себе чотири типи установок, які відрізняються номіналами напруги: 24, 60, 120, 220 В.
Класифікація ВП:
1. ВП призначені для роботи з АБ в буферному режимі;
2. ВП призначені для зарядки і підтримування роботи АБ;
3. ВП, які забезпечують живлення апаратури зв’язку і заряд АБ до напруги 2,6 -2,7 В на один елемент (зарядно-буферні ВП);
4. ВП призначені для живлення споживачів без АБ;
5. Випрямлячі установки і блоки для живлення сільських телефонних станцій.
Основними параметрами ВП є вихідна потужність: номінальна вихідна напруга.
II. ВПК, призначення і класифікація
ВПК – випрямляючий пристрій на кремнієвих діодах, призначений для живлення апаратури зв’язку сумісно з АБ в буферному режимі.
Вони повністю автоматизовані і можуть працювати без постійного обслуговуючого персоналу.
Працюють в двох автоматичних режимах:
1. Стабілізація напруги – використовують при роботі з АБ по способу безперервної підзарядки, а також при роботі на стаціонарне навантаження без АБ.
2. Стабілізації стуму – використовують при роботі ВП під час заряду або підзаряду АБ.
Основні функції ВПК:
- включення ВП в режимі стабілізації струму з послідуючим переходом в режим стабілізації напруги;
- підключення резервного ВП в режимі стабілізації струму для заряду і підзаряду АБ;
- паралельна робота ВП з напругою 60 В, які автоматично включаються в роботу при збільшенні навантаження;
- включення резервного ВП при пошкодженні;
- обмеження вихідного струму АБ працюючого в режимі стабілізації напруги.
III. ВПТ, призначення і класифікація
ВПТ – випрямляючий пристрій на тиристорах, призначений для живлення апаратури зв’язку і заряду АБ.
ВПТ бувають: 2, 4, 9, 16, 40 кВт.
ВПТ можна використовувати для заряду АБ до напруги 2,3 – 2,35 В на один елемент. В режим стабілізації напруги ВПТ переходить автоматично.
ВПТ можна включати для сумісної роботи з ВПК тієї ж потужності, але якщо загальна кількість ВП не перевищує 4.
ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЗВ’ЯЗКУ
1. Система електрозабезпечення підприємств зв’язку
2. Класифікація споживачів електричної енергії по надійності
I. Система електрозабезпечення підприємств зв’язку
Системою електричного забезпечення називають первинні мережі електроенергії, які для підприємств зв’язку складаються з державних енергетичних систем, високовольтних ліній електропередачі і розподільних трансформаторних підстанцій.
Електроустановкою називається елемент, в якому виробляється, перетворюється, розподіляється, споживається електроенергія.
Для підприємств зв’язку електроустановкою є комплекс споруд, які забезпечують електропостачання, електроосвітлення об’єкту, живлення апаратури зв’язку, а також різні установки господарського призначення, які забезпечують нормальні умови зовнішнього електрозабезпечення і живлення аварійних мереж.
II. Класифікація споживачів електричної енергії по надійності
Всі споживачі електричної енергії підприємств зв’язку, в залежності від вимог до надійності подачі електричної енергії діляться на три категорії:
1. До першої категорії відносяться споживачі електричної енергії, перерва в електропостачанні може призвести до серйозних наслідків, а саме: порушення складних технічних процесів, що може призвести до загрози життя людини.
Технологічні електричні приймачі, які забезпечують передачу важливої інформації (перерва в електропостачанні не більше однієї години).
2. До другої категорії відносяться електричні приймачі, перерва подачі електричної енергії яких, може призвести до порушення зв’язку або місцевого оповіщення.
3. Всі інші електричні приймачі.
Підприємства зв’язку живляться електричною енергією від державних енергосистем – сукупність електричних станцій, приймачів електричної енергії, зв’язаних між собою лініями електричної мережі.
Власні дизельні електростанції
Системою електроживлення називають систему електричного забезпечення пристроїв перетворення, регулювання, стабілізації і розподілу електричної енергії, необхідних для нормальної роботи апаратури, пристроїв контрою діагностики і захисту як пристроїв так і апаратури.
Вимоги до систем електроживлення:
- забезпечити надійне і безперервне електроживлення електроенергією потрібної якості;
- бути економічними і мати високий ККД, малі габарити і маса;
- бути максимально автоматичними.
Схеми керування, блокування і сигналізації систем електроживлення
Всі ці системи призначені для виконання таких завдань:
- забезпечення безпечної роботи обслуговуючого персоналу, що досягається за допомогою:
А) електричного блокування – забезпечує знеструмлення схеми і її елементів при проникненні людини всередину пристрою;
Б) механічне блокування – не допускає проникнення людини на небезпечні ділянки пристрою без відключення живлення.
- дистанційне або автоматичне виключення або переключення джерел живлення і споживачів, що включає можливість пошкодження апаратури і помилки обслуговуючого персоналу;
- захист джерел живлення від перенавантажень і струмів короткого замикання (КЗ);
- сигналізація про зміну режиму роботи системи електроживлення або виникнення несправності в її колах (світлова і звукова індикація);
Апаратура керування буває:
А) ручна – приводиться в дію безпосередньо оператором (рубильник, вимикач, перемикач, пускові і регулюючі реостати)
Б) автоматична – спрацьовує під дією спеціальних елементів, які реагують на зміні режиму роботи кола.
Захисні апарати:
А) плавкі запобіжники (одноразової дії) – розривають коло при короткому замиканні;
Б) автоматичні вимикачі (багаторазової дії) – поєднують функції рубильника і елемента максимального і мінімального захисту;
В) теплові і електромагнітні реле спрацьовують при перевищенні допустимих норм значення температури, струму, напруги або інших параметрів.
MS Excel
Основне призначення електронних таблиць – це проведення обчислень над структурованою безліччю даних, поданих у різній формі, представлення результатів у формі зручної для подальшої роботи з ними і створення звітів. Найбільш зручний спосіб зв'язування даних – це їхнє табличне представлення. Тому основним елементом роботи в програмі Excel є таблиця чи таблиці, де записуються вихідні дані і розміщаються результати обчислень.
Комп'ютерна програма, призначена для збереження й обробки даних у табличному представленні, називається електронною таблицею. Першої була програма SuperCalc, випущена на початку 80-х. Програма Excel є електронною таблицею і стала значним розвитком перших подібних програм.
Главный элемент пользовательского интерфейса Microsoft Excel 2010 представляет собой ленту, которая идет вдоль верхней части окна каждого приложения, вместо традиционных меню и панелей инструментов (рис. 1.1).
