На сьогоднішній день в Україні процес формування нормативної бази оцінки активно продовжується. Сучасна нормативна база оцінки містить такі легітимні документи:
а) Положення про Експертну Раду Всеукраїнської суспільної організації «Українське товариство оцінювачів», затверджене Радою УТО (протокол №25 від 12.122001 року);
б) Норми професійної діяльності оцінювача, що затверджені Радою УТО (в редакції від 18.08.1999 року);
в) Міжнародні стандарти оцінки МКСО;
Діючі законодавчі та нормативно-методичні документи України:
1. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність і Україні» від 12 липня 2001 року.
2. Закон України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року.
3. Закон України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року.
4. Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений постановою КМУ №1440 від 10 вересня 2003 року.
5. Національного стандарту № 2 «Оцінки нерухомого майна», затверджений постановою КМУ №1442 від 28 жовтня 2004 року.
6. Національний стандарт №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затверджений постановою КМУ №1655 від 29 листопада 2006 року.
7. Національний стандарт №4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затверджений постановою КМУ №1185 від 3 жовтня 2007 року.
8. Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою КМУ №213 від 23 березня 1995 року.
9. Методика експертної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постановою КМУ №1531 від 11 жовтня 2002 року.
10. Методика оцінки майна, затверджена постановою КМУ №1891 від 10 грудня 2003 року.
Формування вітчизняної нормативної бази оцінки ґрунтується на Міжнародних стандартах оцінки (МСО), які містять базові визначення, пов’язані з оцінкою, та основні принципи здійснення оціночної діяльності.
Необхідність видання таких міжнародних стандартів була обумовлена прискореними темпами глобалізації інвестиційних ринків, з одного боку, та запобіганням виникнення непорозумінь через наявність різних точок зору серед національних організацій, які займаються оціночною діяльністю, з іншого боку.
За таких умов наприкінці 1970 років Члени технічного комітету Королівського інституту чартерних сервейерів (КІЧС), тобто землемірів, що мають право проводити оцінку у Великобританії, і представники оціночних організацій США почали діалог, який привів в 1981 р. до заснування Міжнародного комітету із стандартів оцінки активів (МКАСОА). В 1994 р. Комітет змінив свою назву і зараз відомий як Міжнародний комітет зі стандартів оцінки (МКСО), до основних завдань якого належать розробка та публікація Стандартів оцінки для оцінки майна, сприяння їх ухваленню у всьому світі, забезпечення гармонізації стандартів різних світових держав.
Історія видання МСО у країнах СНД починається з 1994 р. і продовжується до теперішнього часу. Останнє, шосте видання МСО російською мовою мало місце в 2003 р. та стало завершенням проекту Стандартів МКСО, завдання якого полягали в підготовці набору всеохоплюючих і сталих міжнародних стандартів для полегшення здійснення міжнародних угод, пов’язаних з майном, а також у забезпечення фінансової стабільності як на рівні окремих країни, так і на міжнародному рівні.
Еволюція міжнародних стандартів обумовлена постійними змінами зовнішнього середовища та необхідністю забезпечувати відповідність фундаментальних визначень оцінки сучасним динамічним умовам його розвитку.
