Головною метою при розробці та дослідженні моделей економічного зростання є з’ясування і обґрунтування факторів, які визначають процес зростання. У загальному вигляді модель економічного зростання складається із системи п’яти рівнянь:
1. Формула виробничої функції, якою передається обсяг випуску продукції за умов повної зайнятості ресурсів
2. Основна макроекономічна тотожність У, = С, + І,, показує, що вимірник випуску У поділяється в теорії зростання на споживання С та інвестиції /; вимірники державних витрат О і чистого експорту ИХ окремо не вирізняються.
3. Формула розрахунку динаміки обсягу капіталу: К, = Кц + І, - \У„ де К| — запас капіталу наприкінці періоду І; І, — інвестиції за весь період І;
У, — амортизація капіталу за період І.
Формула вказує на те, що кількість капіталу зростає на величину інвестицій та зменшується на величину амортизаційних відрахувань;
4. Формула для розрахунку вибуття капіталу (амортизації) має вигляд: \У, = 5 К,, де 5 —- норма амортизації.
Отже, вибуття капіталу є пропорційним до величини його запасу;
5. Інвестиції складають процент від випуску І = 5 У„ де з — частка інвестицій у доході.
Отже, модель економічного зростання у загальному вигляді складається із системи п ‘яти рівнянь, які містять сім змінних (К, Ь, С, І, 8, в)
Із всіх факторів, які впливають на економічне зростання, робочу силу; капітал; технічний прогрес називаються факторами пропозиції. Фактори попиту (рівень державних витрат, експорт тощо) не розглядаються в моделях зростання.
