Сукупний попит на гроші — це загальна кількість грошей, яку економічні агенти бажають мати для фінансування операцій та у формі активів. Функція сукупного попиту на гроші має вигляд:
Крива сукупного попиту на гроші має назву «кривої переваги ліквідності». Згідно з функцією зміна рівня доходу супроводжується зміною попиту на гроші, іцо на графіку відображається зсувом кривої попиту. При кожному рівні доходу величина реального попиту на гроші буде падати, якщо ставка процента зростатиме, що на графіку відображається рухом вздовж кривої попиту. При надто високій процентній ставці попит на гроші зменшується до мінімального, необхідного для проведення операцій в економіці — трансакційного попиту. І навпаки, при дуже низькому рівні процента попит на гроші еластичний по процентній ставці. Економічна ситуація, за якої процентна ставка перебуває на такому низькому рівні, коли доход від облігацій не компенсує пов'язані з ними ризики отримала назву «пастки ліквідності».