Попит на гроші як на актив — кількість грошей, яку економічні агенти прагнуть зберігати у формі заощаджень. Перевагою володіння такими грошима є їхня ліквідність, а недоліком порівняно з іншими фінансовими активами є те, що гроші не дають доходу у вигляді процента.
Номінальна процентна ставка — ставка процента, виражена у грошах без поправки на інфляцію. Номінальна процентна ставка — альтернативна вартість зберігання грошей, ми. 7.2. графік функції попиту гроші. Чим вища процентна ставка, тим більше потенційного доходу втрачає економічний агент, який накопичує гроші. Зростання процентної ставки змушує економічних агентів перерозподіляти портфель активів: зменшувати запас грошей і збільшувати — облігацій. Тому підвищення процентної ставки зменшує попит на гроші.
Функція попиту на гроші як актив відображає обернену залежність величини попиту на гроші динаміки номінальної ставки процента.
Реальну альтернативну вартість зберігання грошей визначає реальна ставка процента (г) — номінальна процентна ставка, скоригована на рівень інфляції.
З урахуванням очікуваної інфляції функція попиту на гроші як на актив може бути записана таким чином.
Якщо реальна процентна ставка падає, то попит на гроші зростає, оскільки зменшується альтернативна вартість зберігання грошей. Чим вищий очікуваний темп
інфляції, тим нижчим буде рівень попиту на гроші, оскільки зменшується зумовлена інфляцією втрата купівельної спроможності грошей.
