Боргова криза — це криза зовнішньої заборгованості, яка проявляється в неспроможності країни-боржника обслуговувати зовнішню заборгованість у повному обсязі. Вихід з боргової кризи передбачає стабілізацію розмірів та зміну структури заборгованості, відстрочку сплати боргу або перегляд інших умов його повернення.
Традиційним методом зменшення боргу є його реструктуризація. При реструктуризації боргу умови його обслуговування (процент, сума, строки сплати) переглядаються.
Найпоширенішою є реструктуризація офіційного боргу, яка відбувається в рамках «Паризького клубу». Найбіднішим країнам-боржникам з метою полегшення боргового тягаря пропонується вибір одного з варіантів допомоги з боку урядів-кредиторів, які с членами «Паризького клубу». Офіційні кредитори надають такі види допомоги: часткове анулювання боргу; подальше продовження термінів дії боргових зобов'язань: зниження відсотків за обслуговування боргу.
Зараз загальноприйнятим методом скорочення зовнішнього боргу є конверсія боргу (борговий своп), яка може набирати таких форм:
• Викуп боргу — надання країні-боржникові можливості викупити власні боргові зобов'язання за грошові кошти зі знижкою з їх номінальної ціни.
• Капіталізація боргу — обмін зовнішнього боргу на власність зі знижкою. Капіталізація боргу передбачає надання іноземним банкам можливості обмінювати боргові зобов'язання даної країни на акції її промислових, торговельних та ін. корпорацій. Небанківські організації отримують можливість купувати ці зобов'язання на ринку цінних паперів зі знижкою для фінансування прямих інвестицій чи купівлі вітчизняних фінансових активів.
• Конверсія «борг-борг» — тобто заміна існуючих боргових зобов'язань новими. Змінюються умови боргових зобов'язань: відсоток доходу може бути нижчим; номінальна вартість нових зобов'язань може бути нижчою; може змінитися валюта боргу тощо.
