Три варіанти макрорівноваги
— Якщо сукупний попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка, то зростання попиту приводить до зростання реального обсягу виробництва і зайнятості при сталих цінах.
— Якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку, це призводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та зайнятості.
— Якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку А8, це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВНП при незмінному обсязі реального ВНП.
Початкова рівновага. Крива сукупного попиту АОо, довгострокова крива сукупної пропозиції ЬКАЗ і короткострокова крива сукупної пропозиції 8КА30 перетинаються в точці А, де спостерігається довгострокова рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. В точці А видатки домогосподарств. підприємств, уряду та іноземців (сукупний попит) дорівнюють запланованим доходам виробників від продажу
----------1 товарів та послуг (сукупній пропозиції). При
сукупному випуску У0=У[: рівноважній ціні Ро в економіці спостерігається повна зайнятість, найкращий розподіл та використання ресурсів у
виробництві.
Стимулювальна політика розширення сукупного попиту. Уряд може стимулювати збільшення виробництва і національного доходу за допомогою заходів, які збільшують сукупний попит (збільшення пропозиції грошей, зниження податків, збільшення державних закупівель). Умови початкової рівноваги порушуються, і економіка зазнає шоку попиту.
Розширення сукупного попиту з АП0 до А+О|, порушує довгострокову рівновагу. Але заробітна плата і рівень цін залишаються незмінними. Це дає змогу фірмам збільшити прибутки за рахунок додаткового випуску продукції. Протягом короткого часу обсяг виробництва товарів і послуг збільшується з Уо до У і, і додатковий сукупний попит задовольняється виробництвом при попередньому рівні цін Ро Точка рівноваги пересувається з точки А в точку короткострокової рівноваги В. Можливість розширення сукупного випуску в точці короткострокової рівноваги В обмежується сукупним попитом АО, і припиняється.
У точці В рівновага АО-А8 нестабільна: попит на ресурси з боку підприємств зріс, безробіття знизилось. Заробітна плата й ціни на ресурси починають зростати, і ціни втрачають жорсткість. Прибутковість виробництва зменшується, і сукупний випуск починає скорочуватись. Крива короткострокової сукупної пропозиції 8КА30 піднімається вгору. Підвищення рівня цін і витрат припиняється в точці нової довгострокової рівноваги С. У новій довгостроковій рівновазі обсяг випуску скорочується до потенційного (У0-Ур), а рівень цін підвищується з Ро до Р. У новій точці довгострокової і короткострокової рівноваги С, як і в точці А, рівень цін відповідає очікуваному рівневі середніх витрат при потенційному обсягу виробництва.
Інфляція попиту. Довгостроковим наслідком стимулювальної політики є підвищення рівня цін. Якщо стимулювальна політика буде тривати далі, то криві сукупного попиту і сукупної пропозиції почнуть рухатися вгору, і в економіці виникне інфляція, обумовлена розширенням сукупного попиту.
Інфляція витрат. Ринок може зазнавати потрясінь не лише внаслідок змін у сукупному попиті, але й унаслідок шоків сукупної пропозиції, коли вплив нецінових факторів пересуває криву сукупної пропозиції. Припустімо, внаслідок підвищення світових цін на енергоресурси середні витрати і ціни виробництва зросли. Крива 8ЯА30 піднялась угору до рівня 8КА8і У короткостроковому періоді рівновага переходить по новій кривій сукупного попиту з точки А в точку В. Обсяг виробництва скорочується з Уо=Ур до У|. Рівень цін підвищився з Ро до Р,. Якщо зовнішній ціновий шок тимчасовий, то в довгостроковому періоді ціни, витрати виробництва знизяться до попереднього рівня, і на ринку відновиться початкова довгострокова рівновага в точці А. Якщо шок пропозиції довготривалий, але ціни й заробітна плата гнучкі до зниження, то з часом заробітна плата, витрати й ціни почнуть скорочуватись. Виробництво пристосується до нових цін на імпортні ресурси. Крива §КА5| знизиться до рівня 8КА50, і обсяг випуску в новій довгостроковій рівновазі досягне потенційного.
Стабілізація виробництва. Відновлення довгострокової рівноваги на рівні потенційного випуску в умовах жорсткості цін потребує збільшення сукупного попиту. Для цього уряд збільшує сукупний попит з АО0 до АО, і дає виробництву можливість повернутись до потенційного випуску. Якщо крива 8КА8| не посунеться вгору під впливом інфляційних очікувань або зростання витрат на імпортні ресурси, то політика стабілізації буде вдалою.
АР,А-ЗРАЗ,-5КА5,
Але якщо при збільшенні сукупною попиту з АО0 до АІЗ| крива ЗАК8| підвищиться до ЗКА82 то рівень цін зросте з Р, до Р2 а довгостроковий випуск так і залишиться на рівні У,, меншому від потенційного. Повторна спроба стабілізації може посилити інфляційні очікування підприємств настільки, що підвищення кривої 8КА8 буде постійно випереджати розширення сукупного попиту. Таке поєднання інфляції і спаду виробництва у довгостроковому періоді (стагнації) називається стагфляцією.
Як потрібно проводити стабілізацію сукупного попиту, показує кейнсіанська модель рівноваги, або «кейнсіанський хрест».
Сукупний попит (АО) у моделі представлено плановими витратами —- сумою, яку домогосподарства. фірми і держава мають намір потратити на купівлю товарів та послуг (Е):
£=С+/+С
Сукупна пропозиція (АЗ) представлена фактичними витратами, У. Фактичні (реальні) витрати відрізняються від планових тоді, коли фірми змушені здійснювати незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні запаси (ТМЗ), тобто:
Фактичні інвестиції = Планові інвестиції + Незаплановані інвестиції в ТМЗ
Функція планових витрат, Е=С+І+С, графічно зображується як функція споживання, С=а+Ь(У-Т), «зміщена» вгору на величину І+С Лінія планових витрат перетне лінію фактичних витрат у якійсь точці А, де реальні та планові витрати дорівнюють одне одному (У=Е). Наведений графік отримав назву кейнсіанського хреста. У точці А, де доход дорівнює плановим витратам, досягається рівність між плановими та фактичними інвестиціями і заощадженнями, настає макроекономічна рівновага.
Якщо фактичний обсяг виробництва У, перевищує рівноважний У, то це означає, що покупці купують товарів менше, ніж фірми виробляють, тобто АВ<АЗ. Нереалізована продукція набирає форми товарно-матеріальних запасів. Таке збільшення запасів примушує фірми скорочувати виробництво і зайнятість, що в результаті зменшує ВВП.
Поступово У, зменшується до рівня У, тобто доход і планові витрати вирівнюються. Таким чином, досягається рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією (АО=А8).
Навпаки, якщо фактичний випуск У, менший за рівноважний рівень У, то це означає, що фірми виробляють менше, ніж покупці готові придбати, тобто АО>АЗ. Підвищений попит задовольняється за рахунок скорочення запасів фірм, що створює стимули до збільшення зайнятості і випуску. У результаті ВВП поступово зростає від рівня У2 до рівня У, і досягається
У(А8)
доход, випуск
рівновага: АБ=А8.
