В макроекономічній теорії спадний нахил кривої сукупного попиту пояснюється впливом так званих цінових факторів.
Ефект реальних грошових залишків. Домогосподарства тримають певну частку активів у вигляді готівки, грошей на поточних рахунках та фінансових активів з фіксованими доходами (наприклад, облігацій). Запас грошей є багатством. Підвищення цін зменшує багатство, тому що купівельна спроможність грошей зменшується. Усвідомивши, що їхнє багатство зменшилось, люди починають більше заощаджувати і менше витрачати. Обсяг сукупного попиту скорочується.
Ефект процентної ставки. Якщо рівень цін зростає, то продаж і купівля попередньої кількості товарів вимагають більшої кількості грошей. Попит на гроші збільшується. При незмінній пропозиції грошей це веде до зростання процентних ставок. Підвищення процентних ставок скорочує інвестиції та споживання за рахунок кредиту. Величина сукупного попиту зменшується.
Ефект імпортних закупівель. Підвищення рівня внутрішніх цін при незмінних світових цінах зменшує зовнішній і внутрішній попит на вітчизняні товари. Внутрішній попит на імпортні товари, навпаки, збільшується, тому що вітчизняні товари стають дорожчими за іноземні. Чистий експорт, сукупний
доход і сукупний попит таким чином скорочуються.
Нецінові фактори сукупного попиту
На величину сукупного попиту впливають також фактори, не пов'язані зі зміною рівня цін. Неціновими факторами сукупного попиту є різноманітні шоки — раптові зміни умов рівноваги на ринках, викликані заходами економічної політики, зовнішньоекономічними, політичними та природними чинниками. Нецінові фактори збільшують або зменшують обсяги сукупного попиту для всіх можливих рівнів цін і пересувають криву АІ)0 праворуч або ліворуч. Зростання доходів економічних агентів пересуне криву сукупного попиту праворуч з АО0 до АО,. Якщо ж під впливом нецінових факторів доходи економічних агентів зменшаться, або вони вирішать більше заощаджувати, крива АО0 пересунеться ліворуч на рівень АО2 і сукупний попит скоротиться.
Неиінові фактори
— Зміни в споживчих витратах:
а) добробут населення;
б) очікування споживача;
в) заборгованість споживача;
г) податки.
— Зміни в інвестиційних витратах:
а) процентні ставки, зміна яких викликана, змінами грошової маси, а не зміною цін;
б) очікувані прибутки від інвестицій;
в) податки з підприємств;
г) технологія;
д) надлишкові потужності.
— Зміни у витратах на чистий експорт:
а) національний доход у закордонних країнах;
б) валютні курси.
— Зміни в державних витратах.
