Елементи перехідних кривих, які необхідні для їх розбивки на місцевості, знаходять в залежності від способу розбивки.
Нижче приводиться розрахунок розбивки кривої способом зміщення центра.
Для здійснення розбивки необхідно знати основні елементи (рис. 5.1):
Значення 
знаходять за формулою
(5.12)
| Рисунок 3.1 Схема розбивки перехідної кривої
| |
- сумарний тангенс кривої;
- сумарна бісектриса;
- повна довжина кривої з перехідними кривими;
- відстань від початку перехідної кривої до проекції нового центра кривої;
- відстань від початку перехідної кривої до тангенсного стовпчика кругової кривої;
- зміщення кругової кривої в нове положення.
Цей спосіб заключається в наступному:
Для розбивки кривих по координатам необхідно знати здвижку р кругової кривої і відстань m0 від ППК до точки тангенса Т0. Але для цього перш за все знаходять m - відстань від початку перехідної кривої до проекції нового центра кривої, а потім визначають здвижку р, кут повороту f0 та всі координати кривої.
Значення елементів кривої визначаються за формулами в такій послідовності
(5.13)
(5.14)
(5.15)
(5.16)
(5.17)
(5.18)
де 
- абсциса, що відповідає повній довжині перехідної кривої (рис.5.1);
- ордината кінця перехідної кривої; визначається за формулою (5.4) при 
.
Приблизне значення може бути одержане з виразу
(5.19)
Для розбивки на місцевості перехідної кривої і зміщеної кругової кривої необхідно обчислити координати окремих точок вказаних кривих по приведеним вище рівнянням.
На практиці значення координат визначають по таблицях для розбивки залізничних кривих. При відсутності таблиць координати перехідної кривої 
і 
, можна визначати за формулами (5.4), приймаючи довжину відрізків від початку перехідної кривої кратну 10 або 20.
Розбивку перехідних та кругових кривих на місцевості виконують геодезичним способом.
Розбивка перехідних кривих можлива лише при умові
(5.11)
де 
- кут повороту лінії;
- радіус кривої;
- кут повороту лінії в межах перехідної кривої;
Lmin - мінімальна допустима довжина кругової кривої, що залишається між двома перехідними кривими.
Якщо немає конкретних даних або умов, приймають 
, у важких умовах 
. Можна допустити 
при умові, що сума уклонів відводів підвищення зовнішньої рейки 
, не перевищує 
.
У відповідності з цілями виконання даного проекту на першому етапі визначаються тільки основні параметри перехідних кривих. Детальні розрахунки розбивки доцільно зробити після загальної компоновки всього обходу і внесення можливих при цьому поправок в прийняті рішення.
СИНТАКСИС ФУНКЦІЙ
Формули, що вписуються до комірок електронних таблиць, можуть містити в собі функції. Програма MS EXCELпропонує широкий набір вбудованих функцій, що істотно полегшують процес обробки даних, звільняють від довгих записів формул і зменшують ймовірність помилок.
Аргументи – це величини, що використовуються для обчислення значення функції. Результат обчислення називається поверненим значенням.
Функції вставляються у формули, які починаються зі знака =;
Алгоритм вставки функції:
ü Поставити курсор миші в комірку, де бажано отримати результат обчислень;
ü Поставити знак =;
ü Вставка\Функция\Категория\Полный алфавитный перечень\вибрати необхідну функцію\ОК;
ü Виділити необхідний (необхідні) аргумент (аргументи)\ОК.
ДІАГНОСТУВАННЯ ПОМИЛОК У ФОРМУЛАХ:
ü #### - недостатня ширина комірки;
ü # ИМЯ? – неправильно зазначене ім’я об’єкта;
ü #ЗНАЧ! – невідповідність даних установленому формату;
ü #ЧИСЛО! – неправильний запис або використання чисел;
ü #ССЫЛКА! – неправильне вживання посилань, які є у формулі;
ü #ДЕЛО/0 – спроба ділення на 0;
ü #ПУСТО! – значення помилки, що з’являється при заданні в посиланні порожньої множини комірок;
- Побудова графіків та діаграм
Алгоритм побудови графіків та діаграм:
- Заповнити необхідними даними таблицю;
- виділити необхідні аргументи;
- завантажити Мастер діаграм (ВИД\ДИАГРАММА);
- стандартные\вибрати необхідний тип об’єкта\вид;
- Далее\вибрати в яких ділянках знаходяться аргументи\Далее;
- Дати необхідний заголовок графічному об’єкту;
- Обрати\Подписи даних\значение;
- Обрати Легенда\вибрати місце розташування Легенды (пояснення кольорової палітри)\Далее;
- Обрати місце розташування графічного об”єкта\ГОТОВО.
6. Аналіз даних засобами табличного процесора MS Excel.
У ЕТ є надзвичайно корисний спосіб аналізу й обробки даних – це зведені таблиці. Вони дозволяють швидко і легко узагальнювати великі обсяги даних, подавати громіздкі списки в зручному вигляді.
Створювати зведену таблицю найкраще тоді, коли реорганізація полів великого списку дозволила б по-іншому подивитися на ті чи інші дані. Програма MS EXCEL спроможна сама побудувати таблицю в потрібних координатах за заданим вами макетом. Така таблиця називається зведеною таблицею. Звіт зведеної таблиці є інтерактивним, тобто користувач може змінювати обсяг виведених даних. Для цього призначені кнопки поруч із назвами рядків і стовпців, які розкривають списки для вибору для вибору відображення звіту.
Зведена таблиця будується за допомогою модуля майстра зведених таблиць і діаграм. Алгоритм створення зведеної таблиці:
ü Клацніть мишею по будь-якій комірці зі списку з вихідними даними й оберіть команду меню Данные\Сводная таблица, після чого з’явиться перше діалогове вікно Мастер сводных таблиц и диаграмм;
ü У вікні зазначте джерело даних , для чого установіть перемикач В списке или базе даннях MS EXCEL; інший перемикач (Вид создаваемого отчета), за умовчанням буде встановлений у положення Сводная таблица; клацніть по кнопці Далее;
ü У наступному вікні необхідно виділити діапазон комірок, що містять початкові дані; Далее;
ü У новому діапазоні майстра потрібно визначити місце розташування зведеної таблиці; за умовчанням вона міститься на новий аркуш; клацніть по кнопці Макет;
ü У вікні макетування слід задати структуру зведеної таблиці; макет розділений на 4 частини: Страница, Столбец, Строка, Данные. Праворуч від Макета розташовані кнопки полів первинної таблиці. Кноки, що будуть заголовками стовпців і рядків зведеної таблиці, потрібно перемістити у відповідні ділянки макета; після задання макета натисніть ОК;
ü Клацніть по кнопці Готово для завершення конструювання зведеної таблиці.
