План
1. Сутність оборотних коштів та їх склад.
- Визначення потреби в оборотних коштах.
- Джерела формування оборотних коштів.
Література: А.М. Поддєрьогін ст.186-292;
М.Я. Дем'яненко ст.208-234.
Виробничі засоби залежно від ролі, яку вони виконують у процесі виробництва і характеру перенесення вартості на створюваний продукт, поділяються на основні і оборотні.
Для визначення оборотних коштів, потрібно розмежовувати категорії “оборотні засоби”, “оборотні активи” (поточні активи), “оборотний капітал”, “оборотні кошти”.
Категорії “оборотні кошти”, “оборотний капітал” – це грошові кошти, які авансуються на формування оборотних засобів. Тобто, вони є джерелами формування останніх. Отже, оборотні кошти і оборотний капітал – це ідентичні поняття.
Оборотні активи – частина „діючих” засобів підприємства, яка обернулася в готівку протягом виробничого циклу.
Оборотний капітал і оборотні засоби – це одна й та сама вартість, але задіяна на різних стадіях кругообороту.
Оборотний капітал – це засоби виробництва, що беруть участь тільки в одному виробничому циклі, під час якого повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції і постійно перебувають в обігу.
В своєму русі оборотні кошти проходять три стадії: постачання - перетворення коштів у виробничі запаси; виробництво – випуск готової продукції; збут – реалізація готової продукції.
Оборотний капітал складається:
| Оборотні фонди
|
| Фонди обігу
|
| Виробничі
запаси
|
| Незавершене
виробництво
|
| Витрати
майбутніх
періодів
|
| Готова
продукція
|
| Відвант. але не оплачена
продукція
|
| Кошти в розрахунках
|
Оборотні фонди циркулюють у сфері виробництва і в процесі виготовлення продукції повністю споживаються, а отже повністю переносять свою вартість на створений продукт (тобто, в своїй речовій формі утворюють предмети праці змінюючи свою натуральну форму і властивості).
1. Виробничі запаси: сировина і матеріали, запасні частини, тара, буд.матеріали, МШП, куповані напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо тощо (насіння, корми, мін.добрива, ядохімікати).
2. Затрати по незавершеному виробництву: напівфабрикати власного виробництва, що повністю закінчені в одному цеху і підлягають подальшому використанні в іншому ( всі затрати під урожай наступного року в рослинництві, затрати на зариблення ставків, затрати на запаси меду в вуликах для годівлі бджіл зимою, затрати на закладку яєць по інкубації).
3. Витрати майбутніх періодів: витрати на придбання необхідних для виробництва активів, що ще не надійшли, сюди також можна віднести витрати на освоєння нових виробництв і агрегатів, сплачені наперед орендні платежі, перераховані страхові платежі та ін (витрати на будівництво і обладнання літніх таборів для худоби, обладнання площадок для тимчасового зберігання зерна та інше). Згодом «Витрати майбутніх періодів» переходять у групу «виробничі запаси».
Фонди обігу становлять частину засобів підприємства, що перебувають у сфері обігу, що пов'язанні з обслуговуванням процесу обігу товарів, вони не беруть участі у створенні вартості, а лише є її носіями.
1. Готова продукція, отримана продукція, що зберігається на складі підприємства.
2. Продукція відвантажена покупцю, але неоплачена.
3. Кошти в розрахунках готівка та вільні грошові кошти підприємства на рахунку в банку.
Визначення потреби в оборотних коштах є одним з об‘єктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності. Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування.
Нормування оборотних коштів – це визначення мінімальної величини оборотних коштів на плановий період, при якій може нормально здійснюватися виробничий процес.
