Тема 3 Формування і використання прибутку.

План

1. Економічний зміст прибутку.

2. Формування прибутку підприємства.

3. Рентабельність підприємства.

3. Порядок використання прибутку.

Література: А.М. Поддєрьогін ст.86-108;

за ред. Дем'яненко ст.99-132.

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Перш за все це виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Поява прибутку безпосередньо пов'язана з появою категорії "витрати виробництва". Прибуток - це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відокремлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Додатковий продукт – це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Прибуток – це частина додаткової вартості, виробленої, реалізованої та готової до розподілу.

Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією, тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємства як суб'єкта господарювання. Тому прибуток відображає її результати і зазнає впливу багатьох чинників (результати його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства, та ін.).

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток. Прибуток поділяється на: прибуток від реалізації; балансовий прибуток.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) - є різницею між виручкою від реалізації продукції та сумою нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість, акцизного збо­ру, ввізного мита, митного збору та інших обов'язкових зборів і пла­тежів, визначених чинним законодавством, а також суми витрат, що включаються до собівартості продукції.

П = В-НП-С,

де П — прибуток або збиток від реалізації продукції;

В — виручка від реалізації;

НП — непрямі податки, збори і платежі;

С — повна собівартість.

Собівартість продукції (робіт, послуг) — це виражені в грошо­вій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (вико­нання).

Витрати виробництва, що включаються в собівартість продукції групуються за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи (державне пенсійне страхування, соціальне страхування), амортизація основних засобів і нематеріальних активів, інші витрати.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) є складовою частиною виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку. Цей прибуток безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та собівартості.

Загальна сума отриманого підприємством прибутку визначається як балансовий прибуток. Балансовий прибуток- загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій. Отримання балансового прибутку пов'язане з кількома напрямками діяльності підприємства:

1. Основна діяльність, її результатом є прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Як правило, цей прибуток займав основну питому вагу в складі балансового прибутку.

2. Діяльність, що не є основною для даного підприємства, але пов'язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких послуг, її визначали як прибуток від іншої реалізації.

3. Діяльність, пов'язана із здійсненням фінансових інвестицій. У результаті підприємства одержують прибуток у вигляді дивідендів на акції, від вкладання коштів у статутні фонди інших підприємств (прибутки від володіння корпоративними правами); у вигляді відсотків за державними цінними паперами, облігаціями підприємств, за депозитними рахунками в банках.

4. Діяльність, пов'язана, з отриманням позареалізаційних прибутків і виникненням позареалізаційних витрат (збитків) підприємств (невідшкодовані збитки від надзвичайних ситуацій; надходження боргів, списаних раніше як безнадійні; штрафи, пені, неустойки, що надходили за порушення господарських договорів; курсова різниця від операцій в іноземній валюті.

Отже, облік і визначення фінансових результатів - прибутку (збитку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність, у тому числі операційна, та інша звичайна діяльність; діяльність, пов'язана з виникненням надзвичайних подій.

Длявизначення фінансових результатів треба знати такі поняття:

Власний капітал - це частина в активах підприємства, яка залишилася після відрахування його зобов'язань.

Доходи - це збільшення економічних вигоду вигляді надходження активівчизменшення зобов'язань, які сприяють зростанню власного капітану.

Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які приводять до зменшення власного капіталу.

Прибуток - це сума на яку доходи перевищують витрати.

Збиток- це перевищення суми витрат над доходами.

Формування чистого прибутку (збитку).

Чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом року від усіх видів звичайної і надзвичайної діяльності і включає:

1. Чистий дохід (виручка від реалізації продукції, робіт і послуг) - визичають шляхом віднімання з доходу (виручки від реалізації продукції, робіт і послуг) ДДВ. акцизного збору та інших зборів.

2. Валовий прибуток (збиток) - визначають як різницю між ЧД(виручкою, яка залишилась після відрахувань) і собівартістю реалізованої продукції, робіт і послуг.

З. Фінансовий результат від операційної діяльності - визначається як сума ВП (збитку), інших операційних доходів, амін .витрат, витрат на. реалізацію та інші операційні витрати.

4. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування - визначається як сума прибутку від операційної діяльності, фінансових та інвестиційних доходів, фінансових та інвестиційних витрат.

5. Фінансовий результат від звичайної діяльності - визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток.

6. Фінансовий результат від надзвичайної діяльності де відображаються доходи і витрати від надзвичайних подій (стихійне лихо, техногенні аварії, пожежі тощо).

Остаточний фінансовий результат визначають як різницю між різними видами доходів і витрат підприємства за звітний період.

Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність - це відносний показник діяльності підприємств, які знаходяться на госпрозрахунку і характеризує прибутковість виробничої діяльності за певний період (рік), вимірюється у відсотках.

Якщо підприємство в процесі своєї діяльності одержує прибутки, то воно є рентабельним, а якщо у нього доходи не покривають витрат по виробництву і реалізації продукції, то воно матиме збитки, тобто буде нерентабельним.

Рентабельність можна визначати по підприємству в цілому, по галузях виробництва і по окремих видах продукції.

Для визначення рентабельності використовують такі формули:

Р= П : С х 100% , де

Р - рівень рентабельності;

П - прибуток;

С - собівартість продукції.

Отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи.

Перший етап - це розподіл загального прибутку. На цьомуетапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств.

Другий етап- це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат (резервний, розви­тку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення і т.д.).

З реформуванням бухгалтерського обліку і фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів відбуваються зміни в розподілі та використанні прибутку підприємств.

Схема розподілу і використання прибутку підприємства.

Чистий прибуток – це прибуток підприємства, який залишається після сплати податку на прибуток.

Головні принципи розподілу чистого прибутку закріплені стату­том підприємства. Фактично розподіл здійснюється відповідно до по­точної та стратегічної політики, що визначається підприємством.

Нерозподілений прибуток є однією з найважливіших частин власного капіталу.

Нерозподілений прибуток- частина чистого прибутку, яка залишається у розпорядженні підприємства для виплати до­ходів власникам у вигляді дивідендів, формування резервного капіта­лу, поповнення статутного капіталу та на інші потреби.

В окремих випадках підприємства в результаті своєї діяльності зазнають збитків. Сума непокритого збитку зменшує власний капітал.

Для нарахування дивідендів, крім чистого прибутку поточного року, можуть бути використані нерозподілений прибуток та резервний капітал.

Дивіденди - це частина чистого прибутку, розподілена між уча­сниками (власниками) підприємства, як правило, відповідно до їх час­ток у статутному (пайовому капіталі) підприємства.

Відповідно до чинного законодавства статут акціонерного това­риства має містити відомості про термін та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками звітного року.

Це не є загальноприйнятою у світі нормою. Звичайною нормою є виплата дивідендів один раз на півроку або на квартал, рідше - один раз на місяць.