Страхування життя передбачає відповідальність страхової компанії в разі смерті страхувальника (застрахованого) під час дії договору страхування або дожиття до певного обумовленого в договорі строку.
Як показує світовий досвід, страхування життя завжди розглядалося і страхувальником, і страховиком, як вигідне вкладання грошей з позиції їх накопичення та довгостроковості користування (інвестування), тобто взаємної вигідності угоди.
Страхування життя – це особливий вид страхування, який містить у собі функції захисту і накопиченнята передбачає відповідальність страховика щодо здійснення страхових виплат у разі:
· досягнення застрахованою особою пенсійного віку, який визначений у договорі страхування;
· дожиття застрахованого до закінчення строку дії договору;
· смерті застрахованої особи;
· настання події у житті застрахованої особи, яка обумовлена у договорі страхування.
Привабливість такого виду страхування обумовлюється ще й тим, що договір страхування на весь термін його дії може додатково передбачати обов’язок страховика здійснити страхові виплати і у разі:
· хвороби застрахованої особи;
· тимчасової непрацездатності застрахованої особи внаслідок нещасного випадку;
· стійкої непрацездатності (інвалідності) застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.
Під час проведення страхування життя таким чином основними випадками є дожиття до закінчення строку страхування або смерть страхувальника (застрахованого) протягом дії договору. Саме тому страховій компанії необхідно визначити ймовірність таких подій і важливе місце займає, зокрема, вимірювання норм смертності. З цією метою складаються таблиці смертності на основі показників статистичного обліку населення або матеріалів самої страхової компанії. Страховикові, який здійснює страхування життя, оперують факторами, які впливають на смертність населення. До таких факторів можна віднести вік застрахованого, професію, місце проживання, стать. Необхідно враховувати, що найбільше людей помирає у дитячому віці, у віці до 25 років смертність зменшується, а потім знову поступово зростає. Залежно від професії громадянин може підлягати більшому або меншому ризику втрати здоров’я і життя. Страховику необхідно враховувати і стать потенційних страхувальників. Як свідчить статистика, чоловіча смертність вища, ніж жіноча. Місце проживання людини також має неабиякий вплив на тривалість життя. Різні умови проживання складаються в сільській і міській місцевостях, у відносно чистих і забруднених зонах. Отже, розробляючи умови страхування і визначаючи розмір страхової суми та плати за страхову послугу, страховик бере до уваги як загальну економічну ситуацію в країні (можливості суспільства), так і надані щойно фактори.
Передчасне припинення договору тягне за собою недоотримання певної суми премій, що планувалися використовуватися згодом на здійснення виплат.
Світова практика поділяє страхування життя на страхування капіталів та страхування рент. Страхування капіталів передбачає створення нових капіталів. Якщо йдеться про рентне страхування, то певна, обумовлена договором, частка виплачується страхувальникові (застрахованому) у вигляді регулярних періодичних виплат, а загальна сума останніх залежить від тривалості життя страхувальника (застрахованого).
Великим попитом користується змішане страхування життя, за умовами якого передбачаються виплати: якщо страхувальник доживе до зазначеного строку (віку), або помре протягом дії договору страхування. Змішане страхування життя дає змогу поєднувати в одному договорі і на одну особу страхування на випадок дожиття і на випадок смерті. Отже, такий вид страхування поєднує в собі два ризики, які суперечать один одному: з одного боку – дожиття до певної дати або події, а з іншого – смерть. Проте фактично присутній лише один ризик: людина або доживає до кінця дії договору, або ні. Договори змішаного страхування життя довгострокові і можуть укладатися на різні за тривалістю строки (як показує практика – на строк 3, 5, 10, 15 і 20 років).
У випадках, коли застрахований помер до одержання страхової суми за дожиттям, страхова сума виплачується призначеній ним особі чи спадкоємцям, якщо вони не причетні до його смерті.
Для одержання страхової суми страхувальник має подати до страхової компанії заяву, страховий поліс та квитанцію про сплату останнього внеску (чи відомість про це в іншому документі). До конкретного страхового випадку (наприклад, призначення інвалідності) подаються додатково ще й про це необхідні, належно оформлені, документи. А у разі настання смерті страхувальника – користонабувач або спадкоємець подає до страхової компанії ще й копію свідоцтва про смерть страхувальника, теж нотаріально засвідчену, посвідчення своєї особи або належно оформлене свідоцтво про спадщину. Виплати страхових сум здійснюються на основі цих документів та заяви (страхувальника чи користонабувача, чи спадкоємця) і страхового акта. При чому – усі витрати по таких переводах несе страхова компанія з власних резервів, а не з страхової суми одержувача.
При страхуванні рент (ануїтетів) страхова компанія пов’язує, як правило, виконання своїх обов’язків із дожиттям страхувальника (застрахованого) до певного віку або строку, визначеного в договорі страхування.
Страхування рент має на меті забезпечення страхувальникові звичайного для нього матеріального стану незалежно від змін, які пов’язані зі станом здоров’я, зменшенням або втратою працездатності, старістю.
Договори страхування ренти відрізняються від інших договорів страхування тим, що страхова сума представляє собою ту суму, яку виплачуватиме страховик страхувальнику (застрахованому) частками і періодично після настання певного віку (часу).
До основних видів страхування рент відноситься пенсійне страхування.
Договори страхування укладаються як індивідуально, так і з групою осіб. Відповідальність страхової компанії за договорами страхування додаткової пенсії може бути розширена за домовленістю сторін, наприклад, здійснити виплати в разі настання нещасного випадку або смерті страхувальника (застрахованого). Надається можливість укладання договору страхування додаткової пенсії на користь іншої особи.
Індивідуальні договори страхування додаткової пенсії укладаються з дієздатними громадянами з урахуванням віку, статі і незалежно від стану здоров’я. Страхова сума обумовлюється під час укладання договору страхування. При її визначенні враховується розмір поточних виплат, що їх має здійснити страхова компанія, а також вплив додаткових виплат, які являють собою наслідок участі страхувальника у прибутку страхової компанії (отримання дивідендів з інвестицій). Страхові платежі сплачуються за один раз або періодичними внесками за домовленістю сторін. Розмір страхових внесків залежить від страхової суми, віку і статі застрахованої особи, а також умов накопичування, збереження і інвестиційної політики страховика.
