1. Менеджмент у страхуванні
Розвиток страхування в Україні неможливий без ефективного механізму страхового менеджменту, що потребує системного аналізу діяльності страховика, удосконалення системи управління та ефективного контролю на макро- і на мікрорівнях.
Страховий менеджмент – це система управління у сфері страхової діяльності, складовими якого є: планування, організація, мотивація, контроль, мистецтво спілкування, визначення мети й мотивації її досягнення.
Планування передбачає конкретизацію цілей розвитку страхової компанії, її підрозділів на певний період; визначення завдань, засобів їх досягнення, термінів та послідовності реалізації; виявлення матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, необхідних для вирішення поставлених завдань. Воно поділяється на стратегічне, тактичне і оперативне.
Організація забезпечує упорядкування всіх сторін діяльності (технічної, економічної, соціально-психологічної, правової), дозволяє визначити виконавця завдання й необхідні ресурси.
Мотивація передбачає стимулювання працівників до здійснення ефективної діяльності, яка спрямована на досягнення цілей страхової компанії.
Контроль – це процес співставлення фактично досягнутих результатів із запланованими. Він буває попереднім, поточним і наступним.
Діяльність страхової компанії не може здійснюватися без матеріальних, трудових, фінансових та інформаційних ресурсів. Формування матеріальних ресурсів ґрунтується на порівнянні витрат на їх придбання (залучення) і можливої віддачі від їх використання. Компанія має визначити кількісні та якісні параметри необхідних ресурсів, спосіб, тривалість і місце їх взаємодії. Фінансові ресурси, що забезпечують надійність виконання зобов'язань страхової компанії, складаються із грошової частини сплаченого статутного фонду і системи страхових резервів. Основу успіху страхової компанії становлять трудові ресурси. Вплив інтелектуального та професійного рівня персоналу страховика на досягнення стратегічної мети компанії є вирішальним.
Управлінська діяльність страхової компанії поділяється на: стратегічну, тактичну та оперативну.
Система управління страховою компанією передбачає управління людськими ресурсами, інформаційними технологіями, діяльність топ-менеджменту, але особливістю у страховому менеджменті є побудова операційних процесів. У страхової компанії матеріальних активів майже не існує, страховий бізнес будується на підставі договорів, які укладаються між страховиком і страхувальником. Страховик надає фінансові послуги, які не можна оцінити негайно, про якість яких можна зробити висновок лише після їх надання.
Суттєвою відмінністю діяльності страхової компанії від виробничої сфери є ціноутворення. У страхуванні тарифна політика базується на актуарних розрахунках, теорії імовірності, законах статистики, великих чисел тощо. Тому при управлінні страховою компанією необхідно враховувати тривалість терміну дії страхових продуктів і можливість настання страхового випадку.
Компоненти управління страховими компаніями (персоналом, маркетингом, інформаційним забезпеченням, фінансами) за основними ознаками та технологіями впровадження не відрізняються. Основою для всіх локальних управлінських систем є модель стратегічного управління.
Стратегічне управління – це процес, який визначає послідовність дій організації щодо розробки та реалізації стратегії. Він передбачає постановку цілей, виробку стратегії, визначення необхідних ресурсів і підтримку взаємовідносин із зовнішнім середовищем, що дає змогу організації вирішувати поставлені завдання. Ретельно розроблена стратегія у системі менеджменту страхової компанії забезпечує життєздатність у довгостроковій перспективі. При цьому стратегія управління повинна впливати на основні складові життєдіяльності страхової компанії: організаційну структуру та бізнес-процеси, фінансову систему, персонал. Нині більшість страхових компаній не мають чітко розробленої управлінської стратегії, що пов'язано з такими обставинами:
- у багатьох компаніях власник і менеджер є однією особою, а стратегічне управління передбачає розподіл власності та менеджменту;
- кон'юнктура ринку та нестабільність економічної ситуації змушує страховиків ставити перед собою у першу чергу тактичні цілі;
- компаніям для розробки ефективної стратегії не вистачає інтелектуальних і фінансових ресурсів.
Для успішного управління страховою компанією необхідно вводити новий інструмент управління – реінжинирінг, який стосується організації бізнес-процесів структури страхової компанії. Реінжинирінг може існувати у компанії з ідеальною схемою побудови страхової структури. При цьому страховий бізнес складається з трьох основних блоків: адміністративного, середнього та допоміжного. До складу адміністративного входять всі департаменти, які продають страховий продукт, середній займається операційною підтримкою страхового бізнесу, допоміжний об'єднує допоміжні підрозділи (інформаційні технології, фінанси, бізнес-адміністрування).
