Тема: Ринок, як економічна форма організації.

Структура та інфраструктура ринку

План

1. Ринок: суть, функції, умови.

2. Ринковий механізм його складові елементи.

3. Структура та інфраструктура ринку.

4. Конкуренція і монополія.

1. Сучасна економіка - є насамперед ринковою. Тому важливе значення має з'ясування сутності ринку його структури, функції та умов формування.

Ринок - це сфера обміну який здійснюється з законами товарного виробництва та обігу. Більш глибоко сутність ринку можна розкрити через функції яківін виконує:

- регулююча - передбачає постійність зв'язків між різними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлення пропорції в економіці та безперервність процесу відтворення, в цій функції вирішуються три основні економічні завдання: Які товари і послуги виробляти (ті товари, які користуються попитом і приносять виробнику дохід); як виробляти товари (визначається конкуренцією між виробниками); для кого виробляти товари (визначається попитом населення) ; стимулююча - полягає в тому, що вона сприяє заохоченню тих хто найраціональніше використовує фактори виробництва для отримання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки і техніки;

- розподільча якщо суб'єкти господарювання не прагнутимуть до ефективності виробництва їх індивідуальні витрати виробництва будь перевищувати суспільно -необхідні вони будуть неконкурентоспроможними і збанкрутують; контролюючу функцію здійснює споживач на ринку.

Умови переходу до ринку:

реалізація багатоманітних форм власності та їх рівноправність ( в Україні це відбулося в період роздержавлення і приватизації майна); вільна конкуренція;

створення ринкової інфраструктури. Інфраструктура ринку - система державних, приватних суспільних інститутів ( організацій, установ), що обслуговують інтереси суб'єктів ринкових відносин і забезпечують їх ефективну взаємодію. Розрізняють: ринок капіталу (банки, біржі, страхові аудиторські компанії тощо.); ринок товарів і послуг ( біржі, брокерські контори, аукціони, ярмарки, лізингові компанії тощо), ринок праці ( центри зайнятості і перепідготовки кадрів, пенсійні фонди, фонди милосердя тощо).

2. Попит — це кількість певного товару, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу.

Бажання, підкріплені грошовими можливостями, перетворюються на попит. Попит -це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені грошима; іншими словами, попит — це платоспроможні потреби людей.

Згідно із законом попиту чим вища ціна на товар, тим меншу його кількість купуватимуть споживачі. І, навпаки, чим нижча ціна товару, тим більшу його кількість купуватимуть.

Отже, закон попиту відображає обернену залежність між: ціною товару і величиною попиту на нього.

Пропозиція - це та кількість товарів, яку виробник бажає та спроможний виробляти і постачати для продажу на ринку за певну ціну і впродовж визначеного проміжку часу.

Між: ціною та кількістю пропонованого товару існує пряма, або позитивна, залежність. Якщо ціна зростає, відповідно збільшується й величина пропозиції; якщо ціна знижується, то зменшується величина пропозиції.

Цю залежність називають законом пропозицій. Ціну, що встановлюється на ринку під впливом взаємодії попиту та пропозиції, називають ринковою ціною, або ціною рівноваги.

Ринкова ціна допускає до участі в торгівлі не всіх покупців і продавців, а лише тих продавців, які згодні продати свій продукт за ринковою ціною або нижчою від неї. і тих покупців, які можуть купити продукт за ринковою ціною або вищою за неї. Всі інші, хто не погоджується з такими вимогами, виключаються ринком із процесу купівлі-продажу.

Коли ціна на товар встановлюється вище рівноважної наступає надлишок а коли ціна на товар встановлюється нижче ціни рівноваги наступає дефіцит товару.

Підвищення ціни на продукт спричиняє зменшення попиту на нього і збільшення його пропозиції. Зниження ціни супроводжується протилежними наслідками: попит на продукт збільшується, а його пропозиція зменшується.

Відношення відсотка зміни попиту на товар до відсотка зміни ціни називають еластичністю попиту за ціною.

Конкуренція — це суперництво між фірмами за вигідніші умови виробництва і збуту товарів та послуг, за отримання найвищих прибутків. Зародження і розвиток конкуренції історично пов'язані з товарним господарством. Основою конкуренції є свобода вибору, прагнення виробника отримувати прибуток.

У ринковій економіці конкуренція виконує низку функцій:

1) розподіляє ресурси;

2) зрівнює попит і пропозицію.

3) формує ринкові ціни,

4) стимулює зниження втрат виробництва і запровадження нових видів продукції;

5) забезпечує суверенітет споживача, гарантуючи захист від диктату виробників. Водночас конкуренція має і деякі негативні риск:

- спричиняє безробіття:

- нерівномірний розподіл доходів між різними групами населення;

- може призвести до над виробництва товарів, а відтак до економічних спадів.

- породжує монополію з усіма її негативними наслідками. Розрізняють внутрішньогалузеву та міжгалузеву конкуренцію.

Внутрішньогалузева конкуренція — це конкуренція між: виробниками певної галузі за найвигідніші умови виробництва і збуту продукції, за отримання максимального прибутку. Вона сприяє розвиткові галузі, підвищенню її результативності.

Міжгалузева конкуренція відбувається між: виробниками різних галузей за вищі прибутки та вигідніше застосування капіталу.

Залежно від методів конкурентної боротьби розрізняють цінову і нецінову конкуренцію.

Цінова конкуренція — це форма суперництва, яка здійснюється за допомогою цін.

Нецінова конкуренція - це суперництво, яке ведеться між конкурентами за покупця наданням продуктам неповторних особливостей - якісних, технічних тощо. Методи нецінової конкуренції поділяють на дві групи: 1) конкуренція якості й асортименту продукції; 2) конкуренція умов продажу.

Конкуренція може відбуватися у добросовісній і недобросовісній формах.

Недобросовісна конкуренція - це конкуренція, спрямована на отримання комерційної вигоди й забезпечення панівного становища фірми на ринку через обман споживачів, партнерів чи державних органів.

3. Структура ринку характеризує умови, в яких відбувається конкуренція. Структуру ринку визначають за кількістю фірм та покупців на ринку, наявністю та доступністю інформації, можливістю змов між продавцями чи покупцями, а також легкістю входження і виходу з конкретного ринку. На структуру ринку може впливати також держава через ухвалення економічних законів. У свою чергу структура ринку впливає на рівень цін, обсяги виробництва та величину прибутків підприємств.

Розрізняють чотири основні ринкові структури - досконала конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, чиста монополія.

Досконало конкурентний ринок — це ринок з найвищим рівнем конкуренції. Досконала конкуренція досягається за наявності такої величезної кількості незалежних виробників, постачальників і продавців, що жоден з них не може помітно вплинути на ринкову ціну через зміну кількості виробленої продукції.

Досконала конкуренція рідко буває на практиці.

Є ринки, що наближаються до ознак чистої конкуренції. Це ринки багатьох сільськогосподарських продуктів, зокрема зернових, фондові та валютні ринки, або біржі. Саме на біржах простежуємо ознаки, притаманні досконалій конкуренції:

1) кількість покупців і продавців акцій та облігацій така, що жодна людина чи група людей не може контролювати ринок цінних паперів;

2) цінні папери кожної фірми є однаковими та взаємозамінюваними;

3) усі акти купівлі-продажу цінних паперів реєструють; інформація про них доступна широкій громадськості;

4) акти купівлі-продажу відбуваються за бажанням покупців і продавців. Монополістична конкуренція - це нижчий рівень конкуренції, де значна кількість

продавців пропонує подібний, але неоднаковий продукт; вони переконують покупців, що саме їхні продукти з новими, поліпшеними властивостями є найдешевшими і найпотрібнішими.

Характерні ознаки монополістичної конкуренції такі:

1) кожна фірма володіє порівняно невеликою часткою всього ринку, тому можливість контролю над ринковою ціною невелика;

2) наявність порівняно великої кількості фірм практично унеможливлює таємні змови"- узгоджені дії фірм з метою обмеження обсягу виробництва чи штучного підвищення цін;

3) значна кількість фірм у галузі виключає їхню взаємозалежність. Кожна фірма визначає свою поведінку, незважаючи на можливі відповідні заходи конкурентів. Вилив дій однієї фірми на кожного з її численних суперників незначний, відтак у конкурентів немає причин реагувати на дії фірми.

В умовах монополістичної конкуренції економічне суперництво зосереджується не лише на ціні, а й на нецінових чинниках продажу продукту. Оскільки продукт диференціюють, то з плином часу він змінюється відповідно до реклами, моди та інших форм стимулювання збуту.

Олігополія - це структура ринку, на якому панує декілька великих фірм-виробників. Коли кажуть "велика трійки", "великі четвірка" чи "велика шістка", то мова йде саме про олігополію.

"Олігопсонія" - це структура ринку, на якому панує декілька великих покупців.

Визначаючи цінову політику, фірми за олігополії інколи орієнтуються на лідерство у цінах. Лідерство у цінах означає таку практику, коли провідна фірма галузі встановлює ціни а решта фірм дотримується її.

Спектр ринкових структур досить широкий - від висококонкурентних ринків до ринків, на яких є лише один продавець - монополія - або лише один покупець - монопсонія.

За нерегульованої монополії наявна тенденція до завищення цін та обмеження обсягів виробництва. Спектр ринкових структур досить широкий - від висококонкурентних ринків до ринків, на яких є лише один продавець - монополія - або лише один покупець -монопсонія.

За нерегульованої монополії наявна тенденція до завищення цін та обмеження обсягів виробництва. Нерегульована монопсонія призводить до встановлення занижених цін і купівлі менших обсягів продукції. Монополія характеризується:

1) наявністю в галузі єдиної фірми - чистого, або абсолютного, монополіста;

2) відсутністю близьких замінників продукту монополіста. Покупець змушений або платити встановлену ціну, або відмовитися від цього продукту;

3) наявністю бар'єрів для входження на ринок. Інші фірми не можуть увійти на ринок, де панує монополія.

Серед причин, що зумовлюють існування монополії, найвагомішими с такі:

- володіння основними видами сировини - одна фірма може цілком контролювати постачання основного виду сировини, необхідного для виробництва продукту;

- патентні права - фірма може стати монополістом володіючи патентом на певний продукт або технологічні процес, що використовується під час виробництва продукту. Патент - це документ, який посвідчує авторство винахід та виключне право на його використання упродовж певного строку;

- авторські права і товарні знаки - авторські права — це вид монополії згідно з яким Держава забезпечує авторам оригінальних творів виключне право на їх продаж чи використання. Авторське право чинне упродовж життя автора та ще 50 років після його смерті. Товарні знаки — це спеціальні малюнки, назви чи символи, які представляють товар, послугу чи фірму. Конкурентам заборонено використовувати зареєстровані товарні знаки чи подібні до них це роблять для того , щоб споживач міг легко відрізнити оригінал від підробки.

Монополія також виникає внаслідок того, що в деяких галузях будь-яку кількість продукції з найнижчими витратами виробляє саме одна фірма, а не дві, три чи більше. Таку - монополію називають природною монополією. Це переважно підприємства комунальних послуг.

Для усунення й недопущення монопольних ситуацій уряди багатьох країн уживають заходів щодо обмеження монополій і підтримання вільної конкуренції. Прикладом цього може слугувати діяльність Антимонопольного комітету України.

Література

1. Башнянин Г.І., Шевчук Є.С. Полїтекономія. - Л.2006.- Т.4-5.

2. Башнянин І.І.,. Лазур Л.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. - К, 2008. Т.§2.

3. Білецька Л.В.,БілецькиЙ О.В. Савич В.І. Економічна теорія: Політекономія Мікроекономіка. Макроекономіка. - К, 2006.- Гл. 11.

4. Єщенко П.С, Палкін Ю.І.Сучасна економіка. - К, 2006. - Розд. 8.

5. МочерниЙ С.В, Ларін Л.С. Політекономія. - К, 2006. - Т.3.

6. Оганян Г.А, Паламарчук В.О, Румянцев А.П.Політична економія. - К, 2006. - Розд.3.

7. ПредборьскиЙ В.А, Гарін Б.Б, Кухаренко В.Д. Економічна теорія. - К, 2007. - Розд.7

Додаткова література

1. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І . Основи економічної теорії. -К, 2006. - Т.2.

2. Климко Г.Н., Несторе нко В.Н. Основи економічної теорії: Політекономічний аспект. - К, 2003.-Т.l.п.l.