План
1. Економічні потреби і інтереси.
2. Відтворення: суть, рівні, види і типи.
3. Економічна і соціальна ефективність.
4. Крива виробничих можливостей. Закон зростання потреб і механізмів.
1. Потреби- це необхідність у певних речах, бажання володіти ними, відчуття нестачі, що виникають тоді, коли це бажання залишається незадоволеним. Існує різна класифікація потреб. Найчастішим використовується поділ потреб на первинні - нижчі: в одязі, їжі, житлі, і вторинні вищі: зв'язані з духовною інтелектуальною діяльністю людини: в освіті, культурі і охороні здоров'я.
Такий поділ умовний і індивідуальний для кожної окремої людини.
Потреби людей не залишаються незмінними, вони розвиваються в міру еволюції людської цивілізації відноситься до вищих потреб. Тому тенденцію в економічній теорії називають законом зростання потреб.
Засіб для задоволення потреб людини називають благом.Властивості якого-небудь предмету, які дозволяють задовольнити певну потребу людини ще не роблять його благом.
Здатність предмету задовольните яку-небудь потребу людини, повинна бути усвідомлена людиною.Деякі речі для задоволення потреб ми можемо отримувати вільно і в любій кількості: сонце, повітря, їх називають безкоштовними благами.Всі інші речі, які ми купуємо називаються економічними благами.
Результатом суспільного виробництва - є створення в країні суспільного багатства. В економічній літературі під суспільним багатством розуміють сукупність вироблених і нагромаджених попереднім і теперішнім поколіннями матеріальних благ. В сучасній економічній літературі під суспільним багатством розуміють все. що люди цінять: професійні знання, природні ресурси, природні здібності людини, вільний час. Ієрархія потреб по Маслоу: фізіологічні потреби: потреби в безпеці та захисті; соціальні потреби; у повазі; у самовираженні.
Рушійні сили діють через виробничі відносини, які. у свою чергу, відображаються в економічних інтересах. Поява цієї економічної категорії зумовлена існуванням виробничих відносин.
Економічний інтерес - це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних потреб.
Розрізняють інтереси особисті, колективні., державні.
2. Процес суспільного виробництва, постійно повторюється; безперервне постійне повторювання процесу виробництва називають відтворення. Відтворення включає в себе такі моменти:
1. відтворення матеріальних благ
2. продуктивних сил
3. виробничих відносин
4. середовища життєдіяльності людини
5. наукового забезпечення (науки, інформації). Відтворення поділяють на просте і розширене.
Просте означає, що із року в рік виробляється продукції в одних і тих же самих масштабах. Таке відтворення для суспільства не є характерним, але воно являється елементом розширеного відтворення.
Розширене означає, що із року в рік виробляється в суспільстві продукт масштаби якого постійно зростають. Джерелом його являється частина прибутку підприємств всіх форм власності. Розширене відтворення означає, що в суспільстві відбувається економічне зростання: екстенсивний та інтенсивний.
Екстенсивний означає, що збільшення суспільного продукту відбувається за рахунок кількісного збільшення факторів виробництва: залучення в процес виробництва додаткової робочої сили, додаткових засобів виробництва і землі. При цьому технічна база виробництва залишається незмінною.
Інтенсивніш означає що збільшення суспільного продукту відбувається за рахунок підвищення ефективності виробництва, зростання віддачі від використання всіх факторів виробництва, хоча кількість використовуваної праці, капіталу, землі залишається незмінною.
Основне тут вдосконалення технології виробництва і і підвищення ефективності основних факторів виробництва.
Основні напрямки інтенсифікації: технічне переозброєння, технологічна революція, наукова організація праці, підвищення кваліфікації робітників. В світі немає країни для якої був би характерним чисто екстенсивний або чисто інтенсивний тип економічного зростання на певному історичному етапі в кожній країні переважає один над іншим
3. Однією з найважливіших якісних характеристик суспільного виробництва є його ефективність: соціальна та економічна
Соціальна ефективність - виражає собою міру задоволення особистих потреб всіх членів суспільства. Вона показує наскільки господарська діяльність в суспільстві спрямована на саму людину, відповідає її потребам та інтересам говорити, що суспільне виробництво є соціально-ефективним можна лише тоді, коли зростає добробут людей країни.
Економічна ефективність- відображає собою результативність суспільного виробництва через зіставлення витрат і одержаного результату. її визначають за формулою:
Де Р- результат виробництва, а В- матеріально-грошові витрати. Між соціальною і економічною ефективністю існує тісний зв'язок.
По-перше, поліпшення задоволення особистих потреб всіх членів суспільства об'єктивно вимагає підвищення економічної ефективності виробництва.
По-друге, підвищення соціальної ефективності є вирішальним фактором раціонального і економічного ведення господарства в інтересах суспільства і окремих його членів. Показники економічного ефективності виробництва:
1.
1.1 .Продуктивність праці - випуск продукції за одиницю часу.
1.2. Трудомісткість - затрати часу на одиницю продукту.
2.
2.1. Матеріаловіддача - випуск продукту на гривню витрат на предмети праці.
2.2.Матеріалоємкість - витрати предметів праці на одиницю продукту.
3.
3.1. Фондовіддача - випуск продукту на гривню витрат на засоби праці.
3.2. Фондоємкість - витрати засобів праці на одиницю продукту.
Фє= 
4. Норма прибутку - показує скільки отримує прибутку підприємець на вкладений
Таким чином суспільне виробництво буде економічно ефективним коли продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача і норма прибутку зростає. При цьому трудомісткість, фондоємкість. матеріалоємність навпаки падають.
4.
Лiтература
1. Башнянин Г.І., Шевчук с.с. Полiтична економiя.-Л,2006.-Т.3.п.2.
2. Бащнянин І.І.,. Лазур Л.Ю., Медведев В.С. Полiтична економiя - К, 2008. - Т. 4-5.
3. Бiлецька Л.В, Бiлецький О.В, Савич В.I .Економiчна теорiя: Полiтекономiя. Мiкроекономіка. Maкроекономікa. - К, 2006. - Гл.4.
4. Єщенко П.С, Палкiн Ю.I.Сучасна eкономікa. - К, 2006. - РОЗД. 3.
5. МочерниЙ С.В, Ларiн Л.С.Полiтична економiя. - К, 2006. - Т.2.п.з.
6. Оганян Г.А, Паламарчук В.О, Румянцев А.П.Полiтична економiя. - К, 2006.Розд.l.п.2.
7. ПредборьскиЙ В.А, Гapiн Б.Б, Кухаренко В.Д. Економiчна теорiя. - К, 2007. Розд.2.п.l.
Додаткова лiтература
1. Гальчинський А.С. Основи економiчних знань. - К, 2006. - розд.з.п.7.
2. Климко Г.Н., Несторенко В.Н. Основи економiчної теорiї. Полiтекономiчний аспект. – К,2003. - Розд.6.
