Польоти цивільної авіації поділяються в залежності від призначення і за висотою польоту, часом доби, районом польоту, умовами погоди, фізико-географічними умовами та умовами пілотування і літаководіння.
I. За призначенням польоти поділяються на:
1. транспортні (для перевезень пасажирів, вантажів, пошти);
2. для обслуговування різних галузей народного господарства, а також для надання медичної допомоги населенню та проведення санітарних заходів;
3. навчальні – для навчання курсантів та слухачів навчальних закладів ЦА;
4. навчально-тренувальні – для навчання, тренування та перевірки кваліфікації льотного складу;
5. іспитові – для іспиту літаків та гелікоптерів або встановленого на них обладнання;
6. методичні – для пошуку раціональної траєкторії руху ПС та методів керування ними, перевірки методик навчання льотного складу;
7. дослідні – для проведення наукових досліджень;
8. обльотні – для налагодження радіотехнічних засобів та роботи в польоті систем ПС, які не можна виконати на землі;
9. перегінні – для перегону літаків та гелікоптерів до ремонту, з ремонту та для зміни місця базування;
10. демонстраційні – для показу авіаційної техніки, пропаганди досягнень авіації та для аерошоу;
11. пошукові;
12. аварійно-рятувальні та інші.
II. За районом дії польоти поділяються на:
1. аеродромні (аеровузлові), які виконуються в районі даного аеродрому (аеровузла), тобто в радіусі 50…100 км;
2. трасові, які здійснюються за повітряними трасами, включаючи польоти за МПЛ;
3. позатрасові (за площею), коли політ виконується поза повітряною трасою, включаючи й польоти у районах застосування авіації у народному господарстві;
4. маршрутно-трасові;
5. міжнародні, які виконуються з перетином кордонів СНД або інших держав.
III. За висотою польоти поділяються на:
1. польоти на гранично малих висотах – до 200 м (включно) над рельєфом місцевості або водяною поверхнею;
2. польоти на малих висотах – від 200 до 1000 м над рівнем моря;
3. польоти на середніх висотах – від 1000 до 4000 м над рівнем моря;
4. польоти на великих висотах – від 4000 до 12000 м (включно) над рівнем моря;
5. польоти в стратосфері – вище 12 км.
IV. За часом доби польоти підрозділяються на:
1. денні – від світанку до заходу сонця;
2. нічні – від заходу сонця до світанку;
3. змішані.
V. За умовами погоди польоти діляться на:
1. польоти у простих метеорологічних умовах (ПМУ);
2. польоти у складних метеорологічних умовах (СМУ);
Складність метеорологічних умов визначається низькою хмарністю й обмеженою видимістю.
Складні метеорологічні умови – це умови, при яких кількість низької хмарності не менше 4 балів, нижня межа хмар знижується до 200 м, а видимість до 2000 м і менше.
VI. За фізико-географічними умовами виділяють:
1. польоти у гірський місцевості;
2. польоти у пустелях;
3. польоти над водяним простором;
4. польоти у полярних умовах північної та південної півкулі.
VII. За умовами пілотування і літаководіння польоти діляться на:
1. візуальні польоти - які виконуються за правилами візуального польоту (ПВП) і особистим ПВП, тобто при видимості земних орієнтирів і природного горизонту;
2. польоти по приладах - які виконуються за правилами польоту по приладах (ППП), тобто при частковій або повній невидимості земних орієнтирів і природного горизонту, і положення ПС та його місцезнаходження визначається екіпажем частково або повністю за навігаційними або пілотажними приладами. Такі умови складаються у хмарах, сильних опадах, пилових і піщаних бурях, туманах та імлі.
ПВП та особисті ПВП визначаються та регламентуються «Наставлением по метеорологическому обеспечению гражданской авиации (НМО ГА-90)». При цьому враховується цілий комплекс умов:
- район і зона дії;
- фізико-географічні умови;
- швидкість польоту;
- метеорологічні умови: нижня межа хмар та видимість.
Наприклад, у випадку польоту в зоні зльоту та посадки над рівнинною і пагористої місцевістю при швидкості польоту V £ 300 км×год-1 нижня межа хмар (НМХ) повинна бути не нижче 150 м, видимість дорівнювати 2000 м, вертикальна відстань від ПС до НМХ (вертикальна видимість) – 50 м. При V = 300...550 км×год-1 нижня межа хмар повинна бути не нижче 300 м, видимість рівнятися 5000 м, відстань від ПС до НМХ – 100 м. У випадку польоту над гірською місцевістю при V £ 550 км×год-1 НМХ повинна бути не нижче 300 м, видимість складати 5000 м, а вертикальна відстань від ПС до НМХ – 100 м.
В зоні підходу, за повітряними трасами, МПЛ і встановленим маршрутам над рівнинною і пагористої місцевістю при V £ 300 км×год-1 нижня межа хмар повинна бути не нижче 150 м, видимість дорівнювати 2000 м, вертикальна відстань від ПС до НМХ – 50 м. При V = 300...550 км×год-1 нижня межа хмар повинна бути не нижче 300 м, видимість рівнятися 5000 м, відстань від ПС до НМХ – 100 м; над гористою місцевістю (з висотами до 2000 м) місцевістю при V £ 550 км×год-1 НМХ повинна бути не нижче 400 м, видимість складати 5000 м, а вертикальна відстань від ПС до НМХ – 100 м. Над гористою місцевістю (з висотами більш 2000 м) при V £ 550 км×год-1 НМХ повинна бути не нижче 700 м, видимість складати 10000 м, а вертикальна відстань від ПС до НМХ – 100 м
