Зв'язок (потік) – це важливий з точки зору розгляду систе ми обмін речовиною, енергією, інформацією між елементами та зовнішнім середовищем і елементами системи.
Функції системи реалізуються через потоки енергії, людей, матеріальні та інформаційні. Структуру можна розглядати також як множину обмежень на потоки в просторі та часі. Структура ініціює потоки, спрямовуючи їх вздовж певних шляхів (каналів), перетворює їх з певною затримкою в часі (час перетворення), в певних випадках припускає регулювання та обернений зв'язок. Структура може змінюватися в часі самостійно, а також під впливом потоків, впливає на потоки і є системою в межах системи. Потоки, які є необхідними для збереження первісної структури, називаються підтримуючими, а ті, що є результатами дії системи та її структури – потоками продукції.
Комунікаційний потік в ієрархічній системі може бути закріплений жорстко за певними «каналами», межі яких не визначені в чітких фізичних термінах, однак вплив цих «каналів» може бути дуже реальним. Так, традиції організації, норми поведінки та неписані правила утворюють такі «канали», тобто організаційна структура накладає обмеження на комунікаційні потоки та сприяє ефективній роботі системи. В кожній структурі існує певна ієрархія потоків (потоки між елементами, підсистемами, системою та зовнішнім середовищем).
Інформаційні потоки у складних штучних системах мають особливе значення:
* по-перше, інформаційні потоки та інформаційні зв'язки в багатьох випадках є домінуючими, визначальними в системі;
* по-друге, вони, зазвичай, супроводжують і інші – матеріальні, енергетичніита людські – дії цих потоків фіксуються і у вигляді інформації.
Інформація в системі вивчається як з точки зору її отримання, зберігання, передачі, перетворення, фільтрації, так і з точки зору її вимірювання.
На практиці в складних інформаційних системах класична універсальна міра інформації – ентропія використовується не часто. Значно частіше використовуються вужчі чи інші способи її кількісного оцінювання та міри: число повідомлень, число операторів, число файлів, об'єм інформації в знаках або двійкових кодах та ін.
Інформаційним потокам ставлять у відповідніст певного виду структурні схеми (наприклад, діаграми потоків даних та ін.), які мають певні спільні риси: вказані джерела та споживачі інформації, об'єм, форми представлення, напрямок передачі, місця і вид зберігання та ін. Ці структурні схеми (інформаційні моделі системи) використовуються для аналізу та мінімізації потоків даних та зменшення їх об'єму, виявлення як дублювання інформації, так і дублювання шляхів її передавання та ін. Поняття інформації має високий ступінь універсальності, і в загальному сенсі функціонування системи можна розглядати як перетворення вхідної інформації у вихідну шляхом прийняття певних рішень в системі.
Потужність речовинних і енергетичних зв'язків оцінюється порівняно просто за інтенсивністю потоку речовини або енергії. Для інформаційних зв'язків оцінкою потенційної потужності може служити її пропускна спроможність, а реальної потужносты – дійсна величина потоку інформації. Проте в загальному випадку при оцінці потужності інформаційних зв'язків необхідно враховувати якісні характеристики переданої інформації (цінність, корисність, вірність і т. п.).
Елемент системи може входити до її складу, тоже бути переміщений в системі з одного місця на інше, може бути виключений з неї. Ці всі ситуації стосуються зміни структури системи. Можливі й інші перетворення: елемент має певні властивості, характеристики, які теж можуть змінюватися у процесі розгляду системи.
Стан системи – це зафіксовані значення характеристик системи, важливі для цілей дослідження. Зміна довільної з числа цих характеристик означатиме перехід системи до іншого ста ну. Отже, отримаємо набір станів, який ще не є процесом.
Процес – це набір станів системи, що відповідає впорядкованій неперервній або дискретній зміні деякого параметра, що визначає характеристики чи властивості системи. В більшості випадків таким параметром є час. Процес зміни станів системи в часі відображає динаміку системи.
Література
1. Волкова В.Н. Развитие определения системы / В.Н. Волкова // В сб.тр. Междунар. научно-практич. конф.: Системный анализ в проектировании и управлении. - СПб.: Изд-во СПбГТУ, 2001. – С. 12-14.
2. Волкова В.Н.Основы теории систем и системного анализа./В. Н. Волкова, А. А. Денисов. – СПб.: СПбГТУ, 1997. – 510 с.
3. Волкова В.Н., Денисов А.А. Теория систем: Учебник для студентов вузов. — М.: Высшая школа, 2006. — 511 с.
4. Згуровський М. З. Основи системного аналізу / М. Згуровський, Н. Панкратова. – К.: Видавнича група BHV, 2007. – 544с.
5. Катренко А. В. Системний аналіз: підручник/ А. В. Катренко. – Львів: «Новий світ – 2000», 2009. – 396с.
6. Панкратова Н. Д. Становление и развитие системного анализа как прикладной научной дисциплины/ Н. Д. Панкратова// System Research & Information Technologies,№1, 2002. – С. 65-94
7. Попов В. Н. Системный анализ в менеджменте: учебное пособие / В. Н. Попов, В. С. Касьянов, И. П. Савченко; под ред. д-ра экон. наук, проф. В. Н. Попова. – М.: КНОРУС, 2007. – 304с.
