Ринок цінних паперів - це частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія та купівля-продаж цінних паперів. Через ринок цінних паперів (банки, фондові біржі, спеціальні кредитні установи) акумулюються грошові нагромадження юридичних осіб і громадян, які спрямовується на виробниче і невиробниче вкладання капіталів. Розрізняють первинний ринок цінних паперів, на якому здійснюється емісія і первинне розміщення цінних паперів, і вторинний ринок цінних паперів, де відбувається купівля-продаж: цінних паперів, випущених раніше.
Основними учасниками на ринку є цінні папери.
Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право власності чи відносини позики, визначають взаємини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також: можливість передавати грошові та інші права, що випливають із цих документів, іншим особам [1, 318].
Цінні папери можна класифікувати за наступною схемою
Рис.6.2. Класифікація цінних паперів
Акція - це цінний папір без встановленого терміну, що засвідчує часткову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним.
Облігація - це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого відсотка.
Інвестиційний сертифікат - це цінний папір, що дає право його власникові на дивіденди без участі в контролюванні підприємства.
Ощадний сертифікат - це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого терміну суми депозиту і процентів з нього. Ощадні сертифікати бувають строкові або до запитання, іменні та на пред'явника.
Державні скарбничі зобов'язання - це вид цінних паперів на пред'явника, що розповсюджується на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу, їх випускають з метою мобілізації коштів для поповнення доходів бюджету, покриття бюджетного дефіциту та оформлення державного боргу.
Приватизаційні папери - це особливий вид державних цінних паперів, що засвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового або земельного фонду, їх випускають у двох формах: на бланках спеціального зразка та у формі безготівкових депозитів.
Акредитив - це документ, за яким одна кредитна установа (банк) згідно з заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги або виплатити пред'явникові акредитиву певну суму грошей.
Вексель - це цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя(векселетримачеві) Предметом векселя можуть бути тільки гроші. Дозволяється виставляти вексель як у національній, так і в іноземній валюті.
Чек - це грошовий документ встановленої форми, що містить беззаперечну вказівку власника поточного рахунку (чекодавця) сплатити зазначену суму конкретній особі чи пред'явникові чека. Основне призначення чека - бути інструментом розпорядження коштами, що є на поточному рахунку, засобом безготівкових розрахунків.
Основними джерелами статистичної інформації ринку цінних паперів є:
Проспекти емісії, щоквартальні звіти емітентів з цінних паперів, фінансова звітність; Статистичні спостереження і звітність фондових бірж;
Статистичні спостереження і звітність організованих систем позабіржової торгівлі;
Звітність фінансових органів і Центрального банку про стан державного боргу, статистичні публікації комісії з цінних паперів;
Статистичні публікації асоціації професіональних учасників ринку цінних паперів та інституційних інвесторів (Word Federation of Exchanges, International Securities Market Association);
Публікації рейтингових агентств (Standart & Poor's);
Статистичні публікації міжнародних організацій фінансових інститутів (World Bank, International Monetary Fund);
Бази статистичних даних (Web-сайти), які поміщаються в Інтернеті великими інвестиційними інститутами. До таких міжнародних джерел можна віднести: www. world-exchanges, org., www.worldbank.org., www.bis.org., www.msci.com., www. spglobal. com.