Контроль класифікують за різними ознаками.
1.3а змістом: фінансовий, виробничий, маркетинговий та ін.
Фінансовий контрольпостає як система спостережень, перевірок, досліджень ефективності функціонування та розвитку фінансових ресурсів. Він зорієнтований на фінансову сферу підприємств, фінансові системи інших суб'єктів управлінських рішень, правильність і своєчасність виявлення відхилень, визначення необхідності у корективах тощо.
Виробничий контрольполягає в порівнянні показників виробничого планування із фактичними даними, а також в аналізуванні відхилень. Основними критеріями при цьому є строки виготовлення, якість продукції, ефективність використання виробничих потужностей, аналіз витрат виробництва. За періодичністю виробничий контроль буває регулярним та разовим, зосередженим на внутрішніх і зовнішніх операціях підприємств.
Контроль маркетинговий — це комплекс дій та за ходів, пов'язаних із перевіркою рівня реалізації маркетингової концепції підприємства. Основними критеріями при цьому є ефективність рекламної кампанії, рівень конкурентоспроможності продукції, якість після продажного обслуговування споживачів, рівень витрат на збут і просування товару тощо.
2. За етапами виробничо-господарської діяльності: по передній, поточний та завершальний
Попередній контрольздійснюють на вході в систему організації на основі встановлених правил, процедур, норм поведінки тощо. Цей вид контролю використовують щодо людських (трудових), матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних та інших ресурсів.
Поточний контрольреалізується в процесі виробничо-господарської діяльності. Його характеризують такі особливості:
- управлінська необхідність;
- наявність мети, спрямованість на конкретні робочі місця;
- використання зовнішніх ресурсів для внутрішнього споживання організації;
- націленість на всі види діяльності організації.
Завершальний контрольздійснюють на виході із системи організації. Він необхідний для виявлення рівня досягнутих результатів в організації, забезпечення мотивації (наприклад, при оплаті праці, преміюванні тощо).
3. За рівнем централізації контролю: централізований та децентралізований.
Централізований контрольпостає як цілеспрямована діяльність спеціалізованих контрольних служб, заснована на використанні суворих правил, інструкцій, жорстких нормативів. Його особливістю є послідовний, спрямований на суб'єкт вплив “зверху до низу”, здебільшого йому властива закритість інформації.
Децентралізований контрольґрунтується на соціальних нормах, цінностях, традиціях, корпоративній куль турі. Значною мірою він зорієнтований на самоконтроль та внутрішньогруповий контроль, що здійснюються на засадах соціальної взаємодії. Йому властива прозорість ін формації про цілі, засоби, терміни проведення контролю. Не менш важливою його особливістю є і забезпечення двостороннього впливу.
4. За характером відносин між керівниками та підлеглими:
- внутрішній — виконавець сам контролює якість своєї роботи;
- зовнішній — дії виконавця контролює безпосередній керівник або (якщо йдеться про діяльність усієї організації) незалежний суб'єкт управління (наприклад, аудиторська фірма).
5. За сутністю завдання:
- лінійний — контролюється об'єкт загалом (на приклад, контроль з боку власника фірми);
- функціональний — контролюється лише його частина (контроль з боку фінансового менеджера, комерційного директора, начальника виробництва тощо).
- операційний— контроль лише однієї окремої характеристики стану та поведінки об'єкта (наприклад, контроль розмірів матеріальних витрат чи фонду оплати праці).
6. За якісними характеристиками:
- одиничний— контроль одного параметра;
- множинний — контроль багатьох параметрів;
- багатофункціональний — контроль даних, які використовують для оцінювання різних управлінських функцій.
