В процесі вивчення літературних джерел доводиться виконувати значну аналітико - синтетичну роботу, в результаті якої первинна інформація перетворюється в потрібну вторинну інформацію. Залежно від поставленої мети цю роботу можна виконувати такими методами: анотуванням, реферуванням та складанням оглядів.
Анотування- процес перетворення первинної документальної інформації, який закінчується складанням анотації.
Анотація включає короткі відомості, які характеризують документ з точки зору його тематики, спрямованості, цінності, оформлення та походження. Анотація складається за текстом документа або на основі інших джерел з метою поглиблення інформації про документ, яка вміщена в бібліографічному описі. Відомості про зміст роботи, її автора, цінність наукової праці в анотаціях носять зазвичай рекомендаційний характер.
Анотації поміщаються в книгах, брошурах, тематичних планах і рекламних матеріалах, а також в бібліографічних посібниках та спеціальних друкованих карточках. На початку анотації наводиться бібліографічний опис твору, потім характеристика типу твору (стаття, монографія, посібник), основної теми, проблеми, об'єкта, мети роботи та її результати
За змістом та цільовим призначенням анотації поділяють на два види:
а) довідкові, які розкривають тематику документа і повідомляють відомості про документ, але не дають його критичної оцінки;
б) рекомендаційні, які включають оцінку документі з
точки зору його придатності для певної категорії споживачів
При складанні анотації слід дотримуватися таких вимог.
1) структура анотації повинна бути внутрішньо логічною і може відрізнятися від структури анотованого твору.
2) при підборі відомостей для анотації, їх формулюванні та розміщенні слід враховувати зміст твору, призначення дотації та споживача, на якого вона розрахована.
3) середній обсяг анотації не повинен перевищувати 400-600знаків і тільки в окремих випадках допускається 800-1000 знаків, тобто 7-10 і не більше 13-17 рядків.
Анотація виконує насамперед сигнальні функції і повинна відповідати на питання: "про що йдеться в первинному документі?". Саме тому анотація включає переважно фрази у формі звороту, де присудок виражений дієсловом недоконаного безособового виду (аналізується, пропонується, обговорюється і т. п.), або пасивною дієслівною формою (досліджено, розглянуто, доказано і т. п. ). Анотація повинна бути викладена якомога лаконічніше.
Реферування- процес перетворення первинної документальної інформації, який закінчується складанням реферату. Реферат - це вторинний документ, який включає короткий виклад змісту документа (документів) з вказівкою на характер первинного документа, методику дослідження та його результати, а також місце проведення дослідження. В практиці проведення наукових досліджень розрізняють монографічні та оглядові реферати.
Монографічнийреферат - реферат, який складено за одним джерелом.
Оглядовийреферат - реферат, який складено за декількома первинними джерелами.
На відміну від анотації реферат виконує не сигнальну, а пізнавальну функцію, відповідаючи на запитання "що говориться в первинному документі?". Тому реферат може включати фрази, виражені будь-якою граматичною формою. Розміщують реферати в різних виданнях залежно від їх виду та визначення.
Реферати залежно від особи, яка їх складає, можуть бути різними . За цією ознакою розрізняють: авторські реферати (автореферати), які складаються авторами на виконані ними роботи; реферати, які складені спеціалістами; реферати, які складені референтами. Найбільшу наукову цінність мають автореферати, найменшу - реферати, складені референтами.
В практиці виконання науково-дослідницьких робіт дуже часто залежно від змісту та призначення реферату виділяють наукові та інформаційні реферати. Такий поділ має особливе значення, коли йдеться про магістерські та студентські роботи.
Науковий реферат- усний або письмовий виклад наукової теми (питання), складений на основі проведеного дослідження, огляду одного чи кількох літературних та інших джерел. В ньому переважно висвітлюються наукові дослідження, виконані автором реферату, з викладенням висунутої гіпотези, системи доказів, експериментів та отриманих результатів, вказується наукова новизна та практичне значення цих результатів.
Інформаційний реферат- короткий письмовий виклад наукової праці як опублікованої, так і рукописної, де висвітлюється основний її зміст. Основне призначення такого реферату полягає в оперативному інформуванні наукових працівниківта спеціалістів народного господарства про досягнення науки і техніки з метою подальшого поглибленого його вивчення та запровадження в практичну діяльність. Такі реферати публікуються в різних реферативних журналах, збірниках та інформативних картах.
Огляд- вторинний документ, в якому узагальнюються дані та відомості, що містяться у відповідних первинних документах. При виконанні наукових досліджень розрізняють два види оглядів: аналітичні та реферативні.
Аналітичний огляд- це огляд, який є результатом всебічного аналізу первинних наукових документів, включає аргументовану оцінку матеріалу і дає обґрунтовані рекомендації стосовно перспектив використання відповідних досягнень науки та техніки.
Реферативний огляд- це огляд, який складається на основі систематизації певних даних (відомостей) з первинних документів. Він зазвичай містить відомості про досягнення вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, дає характеристику питань, що розглядаються в первинних документах.
Питання для самоконтролю
1. Наведіть класифікацію інформаційного забезпечення наукових досліджень.
2. Визначте зміст інформаційної діяльності.
3. Які види інформації виділяються згідно Закону України «Про інформацію».
4. Наведіть класифікацію та дайте повну характеристику первинних інформаційних документів.
5. Наведіть класифікацію та дайте повну характеристику вторинних інформаційних документів.
6. Розкрийте суть анотування інформаційних документів на конкретному прикладі.
7. Що таке реферування, його види та порядок проведення?
8. Що таке бібліографічна інформація та форми її використання?
9. В чому особливості складання бібліографічних описів?
ЛЕКЦІЯ № 3
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Мета:вміти розрізняти поняття методології та методів дослідження, види методів, сутність загальнонаукових методів дослідження.
План
3.1. Поняття методології, методики та методів дослідження.
3.2. Основні групи загальних методів.
Література:[ 3, c.77-97, 4, с.54-73, 9, с. 24-30, 11, c. 63-93, 12, с. 167-179, 14, c.31-40, 15, с.15-26 ]
