ОСНОВИ ЙМОВІРНІСНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ В ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

1. Розбивати програму на декілька файлів бажано тому, що

а) деякі файли не потребують перекомпіляції при кожній збірці

б) програма може бути розділена на функціональні елементи

в) файли можна представити на ринку в об’єктному вигляді

д) різні програмісти можуть працювати з різними файлами

2. Заголовочний файл зв’язується з вихідним за допомогою директиви

а) #include

б) #define

в) #pragma

3. Чи істинним є твердження: відразу кілька файлів проекту потребують доступу до заголовочного файлу

а) так

б) ні

4. Чи істинне твердження: інтерфейс є прихованою частиною бібліотеки, а реалізація – загальнодоступною?

а) так

б) ні

5. Щоб оголосити об’єкти класу в різних файлах, в кожному з них необхідно

а) оголосити клас

б) визначити клас

в) оголосити клас за допомогою extern

г) визначити клас за допомогою extern

Лекція 9 -10. ПРОБЛЕМА ВИМІРЮВАНЬ У ПСИХОДІАГНОСТИЦІ.

ОСНОВИ ЙМОВІРНІСНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ В ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Виршення психологом переважної більшості психодіагностичних завдань пов'язане з кількісним описом психічнх, явищ, тобто з вимірюванням. У зв'язку з цим він має чітко усвідомлювати, що будь-який вимірювальний інструмент (метод або методика) грунтується на принципі ізоморфізму (встановленому зв'язку) між емпіричною системою (досліджуваним об’єктом або явищем) і відповідною числовою системою та по суті являє собою певний тип шкали.

У 1951 poці С.Стівенсом було запропоновано чотири типи числових систем і відповідо чотири типи вимірювальних шкал:

1) номінативна шкала (шкала найменувань);

2) порядкова шкала (ординальна шкала);

3) інтервальна шкала;

4) шкала відошень.

При номінальному виімірюванні дослідник, оперуючи номінативною шкалою, має розподілити отримані дані в певну кількість "диз'юнктивних" класів, причому кожний результат повинен бути представлений лише в одному класі. Загалом таких класів може бути від 2-х і більше (дихотомічна номінальна шкала, ). У дихотомічній номінативній шкалі класифікація здійснюється за принципом "ознака проявилася - ознака не проявилася" (наприклад, "чоловік - жінка", "виконав тест - не виконав тест" і т.д.). У другому випадку дослщник класифікує об’єкти у три або більше блоки (наприклад, "холерик - флегматик - меланхолік - сангвінік").

Певний клас об'еднаних спільною ознакою об’єктів може позначатися числом, яке в даному випадку реалізує виключно ноншативну функцію, тобто дозволяє відрізнити один клас відіншого.

Ординальне вмірювання полягає у ранжуванш об’єктів у порядку збільшення або зменшення величини певної спільної для об’єктів ознаки. інакше кажучи, класифікаційні блоки в порядковій шкалі утворюють послідовність від блоку "найменше значения" до блоку "найбільше значения" (або навпаки). Це дозволяє перейти від класів до чисел: вищий клас позначаеться 1-м рангом, середній - 2-м, а нижчий - 3-м рангом.

Порядкові (ординальні) шкали є найпоширенішими у психології пізнавальних процесів, експериментальній психосемантиці, соціальній психології.

При інтервалъному виімірюванні елементи впорядковуються за принципом "більше на певну кількість одиниць — менше на певну кількість одиниць". На відміну від порядкової шкали, кожне з можливих значень ознаки розташовується на pіній відcтані від інших (наприклад, шкали Т-балів, стенів тощо).

Виімірювання відношень характеризується класифікаціею об’єктів пропорційно ступеню вираженості властивості, що вимірюється. За її допомогою отримують такі дані про вираженість властивостей об’єктів, які дозволяють сказати у скільки разів один об’єкт більше або менше іншого. У шкалі відношень класи позначаються числами, які є пропорційними один одному: 2/4 = 4/8. Це означає(на віджміну від шкали інтервалів) наявність абсолютної нульової точки. Дозволяються всі математичні операції. Прикладом цих шкал у психології є шкали порогів абсолютної чутливості, показники яких ще називають параметричними даними.

Дані, виміряні за допомогою номітативної або ординальної шкали, називаються якісними (неметричними, описовими, непараметричними), а за допомогою інтервальної та відношень – кількісними (метричними, параметричними). Найчастіше в психології вимірювання здійснюються за допомогою перших трьох шкал, що накладає певні обмеження на припустимість здійснення конкретних статистичних операцій.

Таким чином, застосування певного типу вимірювальної шкали є ключовим моментом збору діагностичного матеріалу, що багато в чому визначає стратегію подальшого статистичного аналізу отриманих даних. Тому досліднику необхідно розуміти, з яким типом шкали він працює (див. табл.1).

Таблиця 1

Шкали вимірювання (за С.Стівенсом)