В залежності від необхідної споживачам якості формуються два полюси або два види архітектур продукту та його компонентів: взаємозалежний та модульний. Причому, взаємозалежний, а отже і закритий, вид архітектури можливо забезпечити лише у випадку, якщо виробництво всіх компонентів і підсистем буде зосереджене в одних руках, тобто буде забезпечена повна інтеграція всіх ланок ЛСВ. Модульна ж структура (відкрита для будь-якого виробника) є посильною тільки дезінтегрованій структурі. У цьому випадку, легко здійснюються операції аутсорсингу - передача робіт іншому виробнику.
Отже, алгоритм вибору найбільш ефективної структури створення нового продукту за якістю продукції має бути наступним:
1} Слід визначити якої якості продукту бажають споживачі з огляду на функціональність, надійність, зручність, ціну.
2) Треба встановити у чому полягає конкурентна ситуація. Дехто із виробників може забезпечити цю якість, а решта не можуть.
3) Якщо потрібно забезпечити функціональність і надійність продукту, то необхідно, щоб у продукту була взаємозалежна архітектура, а вона може бути тільки у виконавця із інтегрованою структурою ЛСВ. У конкуренції перемагає він.
4) Якщо потрібен середній рівень функціональності, але при цьому має забезпечуватися зручність, потрібна модульна архітектура, а вона наявна лише у виконавця із дезінтегрованою структурою, що у свою чергу допускає аутсорсинг.
5) Якщо для продукту із нормальною функціональністю потрібна прийнятна ціна, то необхідний виробник із дезінтегрованою структурою, який реалізує продукцію через роздрібну мережу.
6) Якщо потрібні продукти із високими функціональними даними, особливо у частині якого-небудь компонента, то необхідна модульна архітектура з дезінтегрованою структурою виробництва продукту, але з інтегрованою структурою виробництва цього компонента або підсистеми.
