Розглянемо життєвий цикл інновацій (нововведень). Для цього нагадаємо зміст поняття інновації. Інновація (нововведення) - розглядається із трьох сторін.
По-перше, як певний завершений загальний процес одержання, освоєння, пристосування до нововведення (адаптації до нього), трансформації та вигідного використання нововведення.
По-друге, як частина процесу, обмежена рамками фірми, рамками споживача, який здійснює свої операції трансформації та вигідного використання нововведення.
По-третє, як ряд результатів процесу отримання та використання новації: як нововведення і як впровадженого нововведення.
Процес інновації проходить кілька етапів.
(1) Коли в результаті ринкової дифузії нововведення дійшло до споживача (тобто воно отримане, придбане).
(2) Відбулася адаптація до нововведення (споживач підготовлений до його використання).
(3) Відбулося його освоєння (споживач вивчив нововведення і навчився його використовувати).
(4) Проведена рутинізація нововведення (тобто споживач включив його до своєї технології ділових процесів і організаційної культури, тепер він здійснює свої ділові операції за оновленою технологією, з новими навичками).
(5) Споживач використав нововведення у своєму діловому процесі (нововведення використовується), в результаті чого підвищив свою компетентність (новий рівень компетенції і нова ціна його праці).
(6) Одержав від нововведення вигоду у вигляді імпульсу новизни, нових знань, більш високого технологічного рівня і нових властивостей виробленої ним продукції та послуг (зниження витрат, підвищення продуктивності, зростання якості, новий рівень сервісу).
У широкому смислі слова новації включаються в поняття «інновації» як частина єдиного процесу. Загальний життєвий цикл інновації складається із чотирьох частин:
1) зародження інноваційної ідеї та інноваційного проекту;
2) створення нововведення;
3) поширення нововведення;
4) споживання нововведення.
Перша частина - зародження ідеї та інноваційного проекту. Вона включає всього дві стадії - першу у вигляді фундаментальних досліджень і другу, - у вигляді прикладних досліджень.
Перша стадія життєвого циклу інновацій - це фундаментальні дослідження у всіх їх трьох різновидах: теоретичних, експериментальних, пошукових.
Мета корпорацій і великих компаній - нагромадження знань і досвіду досліджень у певній галузі науки. Ринкова оцінка не здійснюється і маркетингові плани не складаються. Організаційне оформлення в яку-небудь творчу групу не відбувається. Дослідження здіснює учений і його помічники, ідеї генерує він же (у цій ролі може бути винахідник). Інвестування держбюджетне, оскільки фундаментальні дослідження в основному здійснюються державними науковими установами. Звідси беруться наукові ідеї для майбутніх інноваційних венчурних підприємств. У корпораціях же фундаментальні дослідження проводяться в рамках спеціального бюджету (приблизно 10% від витрат на НДДКР).
Друга стадія - це прикладні дослідження. Тут наукова ідея перетвориться на конкретну ідею нової технології або нового продукту, нової послуги. Вимальовується контур майбутнього інноваційного проекту. МетаНДР прикладного характеру - стратегічне позиціонування фірми, заявка на інтереси й можливості в даній галузі знань. На цій стадії здійснюються прикладні дослідження – відшукується конкретний шлях реалізації наукової ідеї, висунутої на першій стадії, відбувається дослідно-кострукторська розробка (ДКР) у частині розробки технічного завдання (ТЗ), у якому ставиться завдання розробки конструкції й технології, створюється інформаційний образ обладнання, технології або послуги у вигляді експериментального макета. Тут відбувається організаційне оформлення інноваційного проекту у вигляді творчої групи (бригади) або створення інноваційної венчурної компанії.
Друга частина життєвого циклу інновації - створення нововведення. Вона включає чотири стадії (3-6): ДКР, будівельну частину, технічну підготовку виробництва і власне промислове виробництво.
Третя стадія - ДКР. Це - завершальна стадія наукових досліджень, своєрідний перехід від лабораторних умов і експериментального виробництва до дослідного, а в подальшому - до промислового виробництва.
Під розробками розуміються систематичні роботи, які базуються на існуючих знаннях, отриманих у результаті наукових досліджень і (або) практичного досвіду, і спрямовані на створення нових матеріалів, продуктів або обладнання, впровадження нових процесів, систем і послуг або істотне удосконалення тих, що вже випускаються або введених у дію. До них відносяться:
1) розробка конструкції інженерного об'єкта або технічної системи (конструкторські роботи);
2) розробка ідей і варіантів нового об'єкта, у тому числі нетехнічного, на рівні креслення або іншої системи знакових засобів (проектні роботи):
3) розробка технологічних процесів, тобто способів об'єднання фізичних, хімічних, технологічних та інших процесів із трудовими в цілісну систему, що дає певний корисний результат (технологічні роботи);
4) створення дослідних зразків (оригінальних моделей, що мають принципові особливості створюваного нововведення); їхнє випробування протягом часу, необхідного для одержання технічних та інших даних і нагромадження досвіду, має в подальшому знайти відображення у технічній документації щодо застосування нововведень.
Четверта стадія - будівельна. Ведуться архітектурні та будівельні роботи для створення виробничих площ під нове виробництво і площ, необхідних для використання нової техніки та нової технології у споживачів.
П'ята стадія - технічна підготовка виробництва (ТПВ). Здійснюється КПВ - конструкторська підготовка виробництва (корегування креслень відповідно до заводських умов) і ТлПВ - технологічна підготовка виробництва (виходячи із місцевих умов), а також ЕОПВ - економічна й організаційна підготовка, включно із фінансовою та підготовкою трудових ресурсів.
Шоста стадія - промислове виробництво (ПВ). З урахуванням ринку налагоджується серійне, масове і спеціальне виробництво.
Третя частина - поширення нововведення (стадії 7-9).
Сьома стадія - маркетинг. Маркетинговий моніторинг і маркетингові рішення пронизують практично всі стадії (виняток становить лише перша стадія - стадія фундаментальних досліджень. Це вкладається у поняття «комплекс маркетингу» або система «4Р» (Р1 - маркетингова розробка товару, Р2 - ціноутворення нового товару, Р3 - ринкове і неринкове поширення нового товару та Р4 - просування нового товару на традиційні і нові ринки) і система «маркетинг-мікс» або «6Р», що додатково включає ще дві категорії: Р5 - людський ресурс, знання й навчання та Р6 - сервісну підтримку нового товару. Протягом останніх 20-25 років транснаціональні компанії посилено розбудовують брендинг.
Восьма стадія - логістика. Тут насамперед маються на увазі потоки інновацій - від ідей та інноваційних проектів, що становлять інноваційні програми, до знань у групі, підрозділі, організації, корпорації, галузі, державі.
Дев'ята стадія - дифузія. Ринкове й неринкове поширення нововведення. Неринкове: внутрішньофірмове, внутрішньокорпораційне, внутрішньогалузеве, через муніципальні, регіональні та державні інноваційні програми і проекти розвитку й навчання. Ринкове: через «піонерний» ринок, дрібносерійний, серійний, крупносерійний, масовий, спеціальний, імітаційний, сервісний, лізинговий, франчайзинговий та інші ринки.
Четверта частина - споживання нововведення (стадії 10 і 11).
Десята стадія - рутинізація. Тут головне - це перенесення всього нового в життя організації-інноватора, підвищення її старого рутинного способу дій до нової рутини (саме «рутини», оскільки тільки тоді, коли дії стають рутинними, стає можливою і високопродуктивна праця), заснованої на запровадженому нововведенні. Таким чином, організація підвищує свій технологічний і культурний рівень, здобуває певні конкурентні переваги.
Одинадцята стадія - сервіс. Сервісна підтримка нового продукту є багатогранною: навчання персоналу використанню нововведень, передпродажна підготовка, посляпродажне обслуговування, допомога у збуті.
