Розглянуто

на засіданні циклової комісії

обліково-фінансових дисциплін

Протокол № ______

від "__" ________ 200_р.

Голова циклової комісії

_________ З.Д.Пагельс

Лекція № 4

ТЕМА: ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

План

1. Поняття інформаційної технології ведення обліку.

2. Характеристика та класифікація технологічних операцій.

3. Технологічні процеси автоматизованої обробки облікової інформації.

ЛІТЕРАТУРА:

1. В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : КНЕУ, 1997р

2. Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : ПП «Рута», 2002 р. стор 112-120

3. О.В. Клименко. Інформаційні системи і технології в обліку. –Київ, «Центр учбової літератури», 2008 р. стор 35-48

1. Протягом багатьох років головною ознакою форм бухгалтер­ського обліку вважали зовнішній вигляд регістрів. Поняття облі­кового регістру є невід'ємною складовою визначення форм облі­ку. Регістр є вторинним джерелом інформації, призначений для' формування заздалегідь встановленого переліку показників. Рис. Ознаки форми бухгалтерського обліку

На розвиток форм бухгалтерського обліку впливають такі чин­ники:

- необхідність широкого розподілу праці між обліковими пра­цівниками;

- необхідність ведення детального аналітичного обліку (аналіти­чний облік пройшов три стадії розвитку: книжкова, карткова, комп'ютеризована);

- необхідність швидкого одержання результатної інформації.

В історії комп'ютерних форм обліку, в залежності від технічних засобів, що використовуються, можна виділити чотири етапи:

- Використання перфораційних машин. Вперше новий підхід до організації бухгалтерського обліку при комплексній його ме­ханізації був розроблений в умовах застосування перфорацій­них обчислювальних машин в кінці 50-х років XX століття. Ця форма бухгалтерського обліку отримала назву таблично-перфокарткової. Вона була розроблена для підприємств, що використовували перфораційні машини, і передбачала перене­сення даних із кожного документа на машинний носій - пер-фокартку. По кожній ділянці обліку: обліку виробничих запа­сів, оплати праці, готової продукції тощо, - складалися масиви перфокарток. Таблично-перфокарткова форма обліку за послі­довністю формування даних не відрізняється від французької форми обліку і є невдалою спробою її механізації.

- В основу комплексної механізації бухгалтерського обліку за таблично-перфокартковою формою був покладений принцип безпе­рервності обробки облікової інформації на обчислювальних при­строях при повній механізації всіх облікових робіт. При цьому відбувся перерозподіл робіт, і значна частина операцій облікового процесу виконувалася персоналом обчислювального центру. Сут­тєва особливість цієї форми полягала в тому, що в ній поєднува­лося використання двох видів нанесеної на перфокартку інформації - змінної (разової) і постійної (нормативно-довідникової). Документи про господарські операції, оформлені в пачки, переві­рці 11 і прийняті для обробки, реєструвалися в спеціальному жур­налі приймання документів і реєстрації контрольних чисел, що був призначений для контролю за зберіганням цих документів і для перевірки повноти записів у табуляграмах. Зареєстровані до­кументи передавалися на перфоратор для набивання перфокар-іок. Підготовлені перфокартки направлялися на обчислювальні машини, де відбувалося 'їх групування. Всі дані, записані за пев­ний період, пропускалися через відповідний зчитувальний при­стрій для друку інформації і підрахунку контрольних підсумків, мри цьому друкувався Журнал операцій, який служив також кон­трольною табуляграмою. Після перевірки інформаційних масивів друкувалися робочі табуляграми, підсумки яких контролювалися перевіреними підсумками Журналу операцій. На підставі даних про сальдо та обороти друкувалася відомість по аналітичних ра­хунках. Протягом місяця по рахунках з різною періодичністю складалися табуляграми-регістри синтетичного обліку. По закін­ченні звітного періоду друкували табуляграму - оборотну відо­мість по синтетичних рахунках. Підсумки оборотних відомостей по аналітичних рахунках порівнювали з даними оборотної відо­мості по синтетичних рахунках. При складанні табуляграми -оборотної відомості по синтетичних рахунках "автоматично виго-ювлялися носії за вихідним сальдо. Після одержання оборотної відомості складали баланс.

На машинних носіях зберігається та­кож поточна, нормативно-довідкова і вхідна інформація. Оскіль­ки иормативно-довідкова інформація підлягає багаторазовому використанню, вона заноситься до спеціальних баз даних. В залежності від використання технічних засобів і носіїв інформації розрізняють два способи введення облікової інформації: безпосе­редній та з використанням периферійної техніки. Одним із най­важливіших принципів цього етапу розвитку комп'ютерних форм обліку є використання режиму запиту з метою отримання звітів по необхідних показниках. З цією метою бухгалтер заповнює стандартний документ, в якому вказується вид запиту. Після цьо­го комп'ютер надає необхідну інформацію.

Первинні документи

Інформація про господарські операції

Контрольна відомість документів

Відомості аналітичного обліку

Оборотна відомість за аналітичними рахунками

Журнал контрольних чисел

Умовно-постійна інформація

Відомості синтетичного обліку

Оборотна відомість за синтетичними рахунками

Баланс і звітність

Використання персональних комп'ютерів обумовило виникнення діалогово-автоматизованої форми обліку, яка характеризується повною автоматизацією обробки і систематизації облікової інформації. При цьому будь-які дані можуть відобража­тись в обліку відразу ж після їхнього введення в інформаційну базу даних. Систематизація й узагальнення облікових і аналітичних даних, що утримуються в інформаційній базі, здійснюється автоматично і відображається у вихідних даних обліку, контролю й аналізу. Узагальнення даних у синтетичному й аналітичному обліку здійснюється одночасно на підставі однієї і гісї ж інформації.

Схема діалогово-автоматизованої форми обліку

Використання персональних комп'ютерів та обчислювальних мереж характеризує собою новий етап використання обчислю­вальної техніки. Вони дозволяють ефективно поєднувати між собою можливості комп'ютерів та ліній зв'язку. База даних си­стеми розташовується на одному комп'ютері - сервері локаль­ної мережі. Використання єдиної бази даних потребує комуні­кацій між всіма комп'ютерами та сервером. Ці можливості на­дає локальна обчислювальна мережа. Форма обліку, яка базу­ється на застосуванні комп'ютерів четвертого покоління та електронних засобів комунікації, називатється комп'ютерно-комунікаційною формою обліку.

Первинна інформація

Паперові

документи

Обладнання для автоматичного збору інформації

Дані модулів оперативного обліку

Електронні документи

Облікові фрази

База даних програми

>АРМ№4

Довідки по Журналу операцій

Звіти у вигляді систематичних регістрів

Оборотна відомість

Бухгалтерська звітність

На умовах комп'ютеризації змінилося традиційне розуміння са­мою поняття «регістр бухгалтерського обліку». При паперових формах бухгалтерського обліку під регістром бухгалтерського Обліку розуміють засіб, призначений для фіксації, накопичення, систематизації, узагальнення і відображення облікової інформа­ції в умовах комп'ютеризації бухгалтерського обліку стадія ві-ІОбраження облікової інформації, тобто надання систематизова­них облікових даних в зручному для користувача вигляді є само-• і пнімм процесом, що не пов'язаний із стадіями накопичення,

- іпі.ііення і систематизації, бо це здійснюється в автоматич­ному режимі. Первинна бухгалтерська інформація накопичується І базі даних комп'ютерної системи, а узагальнюється та система-ііііуться на рахунках, що представлені окремими ячейками Пом'яті комп'ютера та є ідеальними, з точки зору теорії бухгал-и |и і.кого обліку, носіями ознак її групування.

При комп'ютеризованому обліку будь-який матеріальний но-I ш цаних бухгалтерського обліку з теоретичної точки зору можна ВОЗІ иядати як регістр, а отже будь-які електронні носії, за допо-

могою яких накопичується інформація, можна вважати регістра­ми обліку. Регістри при комп'ютеризованому обліку перетворю­ються із засобів узагальнення та групування інформації на вихід- ] ні форми аналітичної спрямованості.

При застосуванні комп'ютерів регістр втілює єдність трьох складових частин:

- комп'ютерної бази даних з певною структурою, що призначена ] для накопичення та зберігання облікової інформації на техніч­них носіях;

- бухгалтерських рахунків, які представлені комірками операти- І вної пам'яті комп'ютера і служать для систематизації та уза- і гальнення інформації;

- відеограм та машинограм, що призначені для відображення І згрупованої та систематизованої облікової інформації.

Термін «форма обліку» передбачає лише технологію обробки інформації. Більш широким є поняття «система бухгалтерського обліку». Система бухгалтерського облікуохоплює всі об'єкти 1 обліку, які в ній відображаються, включаючи відображення у пе- ] рвинних документах, облікових регістрах та звітності. У ній мо- ] жна чітко виділити поняття форми обліку, що відповідає рівню ] облікових регістрів.

В умовах комп'ютеризації поняття форми бухгалтерського об-1 ліку переходить в поняття системи бухгалтерського обліку, що 1 має такі характерні риси:

- Комп'ютеризація охоплює всі без винятку етапи облікової об- 1 робки інформації (первинний, поточний, заключний).

- Забезпечується оперативність (ажур) у двох аспектах: госпо­дарському і технологічному.

- Одержання звітних показників відбувається в режимі «люди-на-комп'ютер».

- Розподілена обробка облікових даних.

- Можливість без паперового накопичення і передачі первинних облікових даних.

- Крім того, система бухгалтерського обліку - складна трирівне-ва система, яка передбачає не тільки технологію переробки вхідної інформації у вихідну, а і визначення методики обліку та організацію праці облікових працівників.

Інформаційне забезпечення КСБО - це сукупність розробле­них і реалізованих проектних рішень щодо складу, форми подан­им і організації інформації, що знаходиться в ній.