3.1.1. Випромінювальна спроможність – кількість енергії, що випромінюється одиницею поверхні тіла за одиницю часу ( поверхнева густина власного випромінювання Е ( Вт/м2).
Величина Е залежить від температури, виду поверхні тіла та його фізичного стану. Також цю величину називають інтегральним випромінюванням.
3.1.2. Інтенсивність випромінювання ( спектральна інтенсивність випромінювання) . представляє собою випромінювальну спроможність тіла в інтервалі довжин хвиль Іноді називають інтенсивністю монохроматичного випромінювання.
3.1.3. Власне випромінювання – теплове випромінювання, що викидається поверхнею тіла у відповідності з його температурою і станом поверхні (Qв).
3.1.4. Падаюче випромінювання – теплове випромінювання, що падає на поверхню тіла від інших випромінювачів (Qn).
3.1.5. Відбите випромінювання – частина падаючого випромінювання, відбита поверхнею тіла. Відбиття буває дифузним ( розсіяним) та дзеркальним
( спрямованим) – QR.
Поверхня, котра дифузно відбиває все падаюче випромінювання, називається абсолютно білою.
Коефіцієнт відбиття – відношення відбитого випромінювання до падаючого
Для абсолютно білого тіла
3.1.6. Вбиране (поглинене) випромінювання – частина падаючого випромінювання Qn, яка вбирається (поглинається) тілом і спрямовується на підвищення його ентальпії (QА). Якщо вібране і власне випромінювання однакові між собою, тіло знаходиться у тепловій рівновазі.
Коефіцієнт вбирання (поглинання) – відношення вібраної енергії до падаючої називається коефіцієнтом вбирання
де - поглинальна спроможність.
Якщо тіло поглинає всю падаючу енергію, воно називається абсолютно чорним ( а.ч.т.).
Для а.ч.т. коефіцієнт вбирання А=1.
3.1.7. Пропущене випромінювання – частина падаючого випромінювання, що пропускається тілом (QD).
Коефіцієнт пропускання
Тіло, пропускаюче все падаюче випромінювання, називається діатермічним.
Має місце співвідношення
( 3.1 )
3.1.8. Результативне випромінювання – різниця між власним та поглиненим випромінюванням
Можуть відбуватись такі випадки з випромінювачем
- охолодження;
- нагрівання;
- термодинамічна рівновага.
3.1.9. Ефективне випромінювання – сума власного та відбитого випромінювання
Основні закони випромінювання. Закон Планка
Закон Планка говорить про залежність між спектральною інтенсивністю випромінювання, абсолютною температурою тіла та довжиною хвилі, на котрій відбувається випромінювання абсолютно чорного тіла (рис.3.1).
( 3.2 )
де індекс о позначає належність величини до а.ч.т.;
- довжина хвилі випромінювання,м; с1 3,745 Вт/м2; с2 1,44·10-2 м·град.
Рисунок 3.1. Графічне зображення закона Планка
При кожній температурі випромінювача мається довжина хвилі, при якій відбувається максимум спектральної інтенсивності випромінювання .
