Процес зміни зовнішнього вигляду таблиці складається з форматування вмісту комірок і оформлення власне комірок.
Оскільки редактор Word розпізнає фрагмент тексту, розміщений у комірці таблиці, як окремий абзац, то його можна форматувати незалежно; при цьому всю таблицю можна розглядати як сукупність комірок з незалежними форматами. Тому для кожної комірки можна встановити певний шрифт, накреслення та розмір шрифту, змінити будь-який параметр, досяжний за допомогою діалогового вікна Шрифт пункту меню Формат. Крім того, за допомогою команди Направление текста можна встановити в комірці вертикальну opiєнтацію тексту, зверху вниз або знизу вверх (або кнопки ).
Можливі також усі зміни, які можна вносити за допомогою діалогового вікна Абзац. Зокрема, для вирівнювання тексту по висоті в сусідніх комірках одного рядка можна переміщувати абзаци по вертикалі, змінюючи інтервали перед ними. За допомогою комбінації клавіш <Ctrl+0> ("нуль" на алфавітно-цифровій клавіатурі) можна встановити інтервал у 12 пунктів перед абзацом або скасовувати цей інтервал. Для цього можна також використовувати кнопки вирівнювання панелі інструментів Форматирование.
Виділяючи кілька комірок, можна водночас здійснювати однотипне форматування групи комірок. При цьому треба стежити, чи не виділені рядки (про що свідчать виділені маркери рядків). Наприклад, якщо виділені всі комірки і рядки таблиці, то після натискання на кнопку вирівнювання <По центру> панелі інструментів Форматирование відцентрується не текст всередині комірок, а вся таблиця відносно полів сторінки.
Для форматування тексту всередині комірки можна використовувати вкладку Ячейка діалогового вікна Свойства таблицы (однойменну команду пункту меню Таблица), за допомогою якої можна встановити точну ширину стовпця в сантиметрах і вирівняти текст у комірці по висоті. Додаткове вікно Параметры ячейки дає змогу змінювати розміри полів всередині комірки, рівномірно розташовувати текст по всій її ширині.
У режимі Разметка страницы, якщо курсор миші потрапляє в зону таблиці, над лівим верхнім її кутом з'являється маркер переміщення таблиці "Ухопившись" за нього курсором миші, таблицю можна перемістити в будь-яку позицію. Аналогічно під правим нижнім кутом таблиці з'являється маркер зміни розмірів таблиці □. За допомогою цього маркера при натиснутій лівій кнопці миші таблицю можна розтягнути чи стиснути. Щоб змінити висоту рядка, треба встановити курсор миші на нижню межу рядка або маркер межі рядка на вертикальній лінійці, де курсор миші перетворюється на двонапрямну стрілку , і розтягнути чи стиснути рядок по висоті. Аналогічні дії виконують для регулювання ширини стовпця. При цьому якщо курсором миші "ухопитись" за праву межу стовпця всередині таблиці, його ширина збільшиться за рахунок зменшення ширини стовпця, що розміщений справа від межі. Якщо ж для зміни ширини стовпця використати маркер його межі на горизонтальній лінійці , ширина стовпця збільшиться (або зменшиться) за рахунок збільшення (або зменшення) розмірів усієї таблиці, тобто ширина інших стовпців при цьому не зміниться.
Якщо при переміщуванні меж таблиці натиснути клавішу <Alt> або праву кнопку миші, на лінійках замість абсолютної відстані від лівого поля сторінки позначатимуться значення ширини стовпців або висоти рядків .
Зручно користуватись вікном Свойства таблицы.
Щоб змінити висоту кількох рядків або ширину кількох стовпців, необхідно попередньо виділити їх, а потім використати відповідну вкладку Строка чи Столбец діалогового вікна Свойства таблицы.
Увімкнувши режим Высота, можна встановити мінімальну висоту рядків або точно задати її в сантиметрах (або інших одиницях, встановлених у загальних параметрах редактора Word). Значення ширини стовпців так само можна задати в сантиметрах або у відсотках до загальної ширини таблиці. Кнопки <Предыдущая строка (столбец)>, <Следующая строка (столбец)> на цих вкладках дають змогу визначати відповідні параметри для кожного рядка чи стовпця окремо.
За допомогою першої вкладки вікна Таблица можна задати загальну ширину таблиці в сантиметрах або у відсотках до ширини сторінки, встановити її горизонтальне вирівнювання і режим обтікання тексту навколо таблиці.
На цій же вкладці розміщуються кнопки <Границы и заливка> (для оформлення як усієї таблиці, так і окремих попередньо виділених комірок різного вигляду обрамленням і тлом) і <Параметры> (для визначення внутрішніх полів комірок та інтервалу між комірками).
У вкладці Строка є режим Повторять как заголовок на каждой странице, який застосовують лише тоді, коли виділені рядки містять перший рядок таблиці.
Для швидкого оформлення вже створеної таблиці можна використати команду Автоформат пункту меню Таблица. У полі списку Форматы містяться різні формати оформлення таблиці. У вікні Образец можна побачити, як виглядає цей формат. У полі Использовать є п'ять перемикачів, за допомогою яких можна додатково варіювати параметри оформлення за умови, що вони застосовні в цьому конкретному форматі. Параметр Автоподбор встановлює ширину таблиці під розмір вмісту комірок. Поле Изменить оформление призначене для оформлення крайніх рядків чи стовпців таблиці в іншому вигляді, ніж усі інші рядки і стовпці таблиці.
Таблицю можна поділити на дві таблиці відносно рядка, на якому розміщується текстовий курсор, за допомогою команди Разбить таблицу пункту меню Таблица або комбінації клавіш <Ctrl+Shift+Enter>.
Комірки, рядки чи стовпці можна поділяти за допомогою команди Разбить ячейки. Для об'єднання комірок (за допомогою команди Объединить ячейки) необхідно попередньо виділити вихідні комірки.
За допомогою редактора Word різні об'єкти, зокрема таблиці, рисунки, формули, можна оформлювати у вигляді окремих наборів, для яких редактор може автоматично вставляти назви, нумерувати їх, складати у списки. Щоб оформити таблицю в такий спосіб, необхідно виділити її чи встановити в ній текстовий курсор і викликати діалогове вікно Название з пункту меню Вставка. У цьому вікні можна вставити конкретну назву таблиці, визначити місце розташування назви щодо таблиці, встановити вигляд нумерації таблиць, додати до нумерації номери глав. За допомогою кнопки <Автоназвание> після вибору необхідних параметрів редактор автоматично вставлятиме назви в усі таблиці, що знову вставляються (або в інші об'єкти). Після цього за допомогою вікна Оглавление и указатели пункту меню Вставка у вибраному місці документа можна створити список наявних таблиць із зазначенням їх назв з нумерацією сторінок, на яких вони розміщуються.