Методологія структурного програмування і проектування програм з'явилася як наслідок зростання складності виконуваних на комп'ютерах завдань, і відповідного ускладнення програмного забезпечення. У 70-і роки XX століття обсяги і складність програм досягли такого рівня, що надійність, якість неструктурованої розробки програм, яка була нормою в більш ранній час, перестала відповідати потребам практики. Програми стали надто складними і що містять велику кількість помилок, щоб їх можна було читати, розуміти, виправляти і супроводжувати, тому потрібна систематизація процесу розробки структури складних програм.
Найбільш сильною критиці з боку розробників структурного підходу до програмування піддався оператор GOTO (оператор безпосереднього переходу), що був тоді майже у всіх мовах програмування. Неправильне і необдумане використання довільних переходів у тексті програми призводить до отримання заплутаних, погано структурованих програм (т.зв. спагетті-коду), які важко читати, виправляти і практично неможливо зрозуміти порядок дії. взаємозалежність фрагментів і кінцевих результатів роботи програм.
Дотримання принципів структурного програмування й проектування зробило тексти програм, навіть досить великих, нормально читаються і легко супроводжуваним. Серйозно полегшився розуміння програм і виправлення помилок, з'явилася можливість розробки програм в нормальному промисловому режимі, коли програму може без особливих труднощів зрозуміти не тільки її автор, але і інші програмісти. Це дозволило розробляти достатньо великі для того часу програмні комплекси силами колективів розробників, і супроводжувати ці комплекси протягом багатьох років, навіть в умовах неминучих змін у складі персоналу.
Методологія структурного проектування і розробки програмного забезпечення була визнана «найсильнішою формалізацією 70-х років». Одним з найбільш успішних проектів застосування методів структурного проектування був проект розробки бортового програмного забезпечення для космічного корабля Буран, для автоматичного управління яким вперше використовувався бортовий комп'ютер.
Для документування програм у проекті "Буран" було запропоновано використовувати структурований псевдокод В.А.Каймина із записом алгоритмів українською мовою, які легко читати, зрозуміти, виправляти, інспектувати і супроводжувати інженерів, техніків і керівникам проектів. Ті ж самі принципи опису програм були внесені в шкільні підручники В.А.каймина і А.п.Єршова для навчання основам алгоритмізації та програмування учнів і викладачів середніх шкіл.
Після цього слово «структурний» стало модним в галузі, і структурний програмування почали почали включати в підручники та навчальну літературу з інформатики та програмування. (В.А.Каймин. Структурні методи розробки програм на мові високого рівня. М.МИЭМ, 1985) З'явилися роботи «структурному проектування», «структурному тестування», «структурному дизайну» і так далі. Загалом, відбулося приблизно те ж саме, що відбувалося в 90-х роках і відбувається в даний час з термінами «об'єктний», «об'єктно-орієнтований» і «електронний».
