Нормування іонізуючого випромінювання.

Допустимі рівні ІВ регламентуються «Нормами радіаційної безпеки України НРБУ-97», які є основним документом, що встановлює радіа­ційно-гігієнічні регламенти для забезпечення прийнятих рівнів опромі­нення як для окремої людини, так і суспільства взагалі. НРБУ-97 поширюються на ситуації опромінення людини джерелами ІВ в умовах:

• нормальної експлуатації індустріальних джерел ІВ;

• медичної практики;

• радіаційних аварій;

• опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного
походження.

Згідно з цими нормативними документами опромінюванні особи поділяються на наступні категорії:

А - персонал– особи, котрі постійно або тимчасово безпосередньо працюють з джерелами ІВ;

Б - персонал– особи, що безпосередньо не зайняті роботою з дже­релами І В, але у зв'язку з розміщенням робочих місць у приміщеннях і на промислових площадках об'єктів з радіаційно-ядерними техноло­гіями можуть одержувати додаткове опромінення;

В – все населення.

НРБУ-97 включають такі регламентовані величини: ліміт дози, допустимі рівні, контрольні рівні, рекомендовані рівні та ін. Для конт­ролю за практичною діяльністю, а також підтримання радіаційного стану навколишнього середовища найбільш вагомою регламентованою величиною є ліміт ефективної дози опромінення за рік (мЗв/рік). Також встановлюють ліміт річної еквівалентної дози зовнішнього опро­мінювання окремих органів і тканин (табл. 6).

Таблиця 6

Ліміти дози опромінювання (мЗв/рік)

*- в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв за окре­мий рік.

З метою зниження рівнів опромінювання населення Міністерство охорони здоров'я України запроваджує рекомендовані рівні медично­го опромінювання. Під час проведення профілактичного обстеження населення річна ефективна доза не повинна перевищувати 1 мЗв. НРБУ-97 також регламентують ефективну питому активність природних радіонуклідів у будівельних матеріалах (за зваженою сумою активності радію-226, торію-232 і калію-40). Наприклад, коли активність в будівельних матеріалах та мінеральній сировині нижче або дорівнює 370 Бк/кг вони можуть використовуватися для усіх видів будівництва без обмежень. В середині приміщень з постійним перебуванням людей потужність поглиненої в повітрі дози g-випромінювання не повинна перевищувати 30 мкР/рік.Нормальний радіаційний фон– фон, який склався за четверть століття. Потужність експозиційної дози нормального фону складає: =10 мкР / годину.Допустима експозиційна доза – 15-20 мкР / год. Гірськорудні райони, райони видобутку граніту, мають значно більшу радіацію. Наприклад, відвали шахт: с.Адамівка (Славянський р-н, Донецької обл.), с. Ніколаївка (Волновахський р-н), g-фон 800-1000 мкР / год., а в с. Нижня Кринка біля ставку-відстійника (Красноармійського р-ну, м.Макіївки) – 1200 мкР / год. В м.Єнакієво в 1979 р. В шахті Янком був проведений експериментальний вибух ядерного заряду на глибині 902 м. з метою видалення метану. Результат вибуху негативний, утворилося склоподібне радіоактивне тіло еліпсоїдальної форми 7´13 м. Існує небезпека вимивання 200-250 років.Результатом Чорнобильської катастрофи було забруднення ґрунтів на території 54 тис.км² (Україна), 60 тис.км² (Росія), 46 тис.км² (Білорусія),24 тис.км² (Швеція),19 тис.км² (Фінляндія),11 тис.км² (Австрія). Внаслідок вказаної аварії 7% території України віднесено до зони радіаційного забруднення. Тільки 5% території України не зазнало радіаційного забруднення *(табл.7).*1) Юрченко Л. С невидимым врагом Украина борется в одиночку //Охрана труда.– 2000.–№ 3.– С. 49 – 53.

Таблиця 7

Класифікація ділянок забруднення грунту

_______________________________________________________________________________