русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Заголовок програми


Дата додавання: 2014-02-04; переглядів: 927.


Структура програми

Оператори мови Pascal

Формати виведення.

ü Оператор присвоєння

ü Оператор процедури

ü Оператор переходу

ü Порожній оператор

14. Структурні оператори

ü Складений оператор

ü Умовні оператори

ü Умовний оператор if

ü Оператор вибору (варіанта)

 

Програма мовою PASCAL складається з: ЗАГОЛОВКА, БЛОКУ й закінчується крапкою. БЛОК, у свою чергу, містить РОЗДІЛ ОПИСІВ і РОЗДІЛ ОПЕРАТОРІВ. РОЗДІЛ ОПИСІВ включає описи міток, констант, типів, змінних, процедур і функцій. Деякі з названих розділів можуть бути відсутніми у конкретній програмі. РОЗДІЛ ОПЕРАТОРІВ являє собою так званий СКЛАДЕНИЙ ОПЕРАТОР, що містить послідовність виконуваних операторів, розділених крапкою з комою (;) і обмежених операторними дужками – службовими словами BEGIN, END. Перед END крапка з комою може не ставитися, однак, наявність цього знака (;) не є помилкою.

 

{ І. Заголовок програми }

program Ім'я­_Програми;

{ II. Розділ вказівки використовуваних модулів }

uses Список_Використовуваних_Модулів;

{ III. Розділ описів }

label Опис_Міток;

<мітка>,...,<мітка>;

…;

const Опис­_Констант;

<ім'я_константи>=<константа>;

<ім'я_константи>=<константа>;

…;

type Опис_Типів;

<ім'я_типу>=<тип>;

<ім'я_типу>=<тип>;

…;

var Опис_Змінних;

<ім'я_змінної>,...,<ім'я_змінної>:<тип>;

<ім'я_змінної>,...,<ім'я_змінної>:<тип>;

…;

procedure Опис_Процедур;

<заголовок_процедури>;

<Блок>;

function Опис_Функцій;

<заголовок_функції>;

<Блок>;

exports Опис_Експортованих_Імен;

{ IV. Розділ операторів (Операторний блок) }

begin

Оператори

end.

 

Заголовок програми в Turbo Pascal не є обов'язковим і використовується в декоративних цілях. Однак, якщо він все-таки є у програмі, то повинен бути записаний синтаксично коректно.

Приклади:

program Simp1e;

program Print (Output);

program GetPut (Input, Output);

program Complex (Input, Output, MyFile);

Помітимо, що внаслідок необов'язковості заголовка, в Turbo Pascal використовується, як правило, тільки перший з наведених варіантів, а параметри програми сьогодні вже не вказуються. Це вважається атавізмом в програмуванні.

 

Розділ вказівки використовуваних модулів (Речення uses)

Розділ вказівки використовуваних модулів починається із зарезервованого слова uses. Присутність у програмі речення uses не обов'язково. Воно описується у випадках, якщо в програмі використовуються константи, типи, змінні, процедури або функції, визначені в стандартних модулях Turbo Pascal, крім модуля System, або в модулях, створених користувачем.

Синтаксис речення uses має такий вигляд.

Приклади:

uses Crt, Graph;

uses Crt, Graph, Mylib, Stack;

Речення uses у кожній окремій програмі може бути описано тільки однократно й повинне розташовуватися безпосередньо після заголовка програми.

Стандартний модуль System завжди використовується за замовчуванням і вказувати його в реченнї uses не потрібно. Цей модуль підтримує такі засоби, як файлове введення-виведення, опрацювання рядків, операції із плаваючою комою, динамічний розподіл пам'яті. Інші стандартні модулі Turbo Pascal, такі як Dos, Crt, Graph і інші автоматично не підключаються й, у випадку використання, обов'язково вказуються в реченні uses.

 

Розділ описів

Розділ описів також як і попередні розділи є не обов'язковим. Однак без його використання можна написати тільки самі примітивні програми.

Підрозділи опису констант {const), типів (type), змінних (var), процедур (procedure), функцій (function) і експорту (exports) можуть повторрюватися багаторазово в рамках розділу описів у будь-якому порядку. Необхідно стежити лише за виконанням наступного правила.

type описи для розв’язування var підзадачі 1 procedure {------------------------------------------- } label описи для розв’язування const підзадачі 2 var {------------------------------------------- } … {------------------------------------------- } const type описи для розв’язування var підзадачі N function

Правило: Якщо в описі якого-небудь елемента В (константи, типу, змінної, процедури, функції, списку експорту) використовується елемент А (константа, тип і т.д.), то елемент А повинен бути описаний перед елементом В.

Підрозділ опису експорту exports підтримується тільки версіями компілятора, що використають захищений режим процесора.

Багаторазове використання однакових підрозділів опису застосовується як у необхідних випадках, щоб виконати вимоги наведеного правила, так і для поліпшення структурованості описів і підвищення читабельності програми.

Наприклад,

Описи міток (позначок)

Мітки можуть передувати будь-якому операторові програми й відокремлюються від операторів двокрапкою (:). Використовуються мітки разом з операторами переходу goto, у яких мітка записується без двокрапки.

Наприклад,

label 1, Quit; … goto 1; 1: а := 1; goto Quit; … Quit: end.

Будь-який оператор програми можна виділити (або позначити), поставивши перед ним мітку. Коли виникає необхідність перейти до якогось оператора програми для продовження алгоритму або повернутися назад і багаторазово повторити дії, можна користуватися мітками. Мітки в програмі дають можливість посилатися на потрібні оператори в спеціальних операторах керування й змінювати природний хід виконання програми. Всі мітки, що використовуються в програмі, повинні бути перераховані в розділі міток

Опис міток без звертання до них оператором goto безглуздо, хоча помилкою не вважається. Відзначимо також, що використання міток і операторів goto у більшості випадків суперечить принципам структурного програмування й тому рекомендується уникати застосування цих конструкцій у програмах.

 


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Приклади | Опис констант


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн