Спеціальні символи
Зарезервовані слова
Ідентифікатори
Стандартні (визначені) ідентифікатори
Ідентифікатори директив
Ідентифікатори стандартних процедур і функцій
Користувальницькі ідентифікатори
Мітки
Числа
Десяткові
Шістнадцяткові
Рядки
Коментарі
Спеціальні символи: + - * / < = > ( ) { } [ ] . , : ; ^ @ # $ := “ <= >= (* *) (. .)
Зарезервовані (ключові слова)
And asm array begin case const constructor destructor div do downto else end experts file for function goto if implementation in inherited inline interface label library mod nil not object of or packed procedure program record repeat set shl shr string then to type unit until uses var while with xor
ü Зарезервовані слова не можуть бути використані як ідентифікатори;
ü Між прописними й малими літерами зарезервованого слова немає розходження;
program – програма
var –– змінна
begin – початок
end – кінець
if – якщо
then– то
else – інакше
while – доки
repeat – повторювати
function – функція
procedure – процедура
array – масив
record – запис
file – файл
label – позначка
goto – перейти до
downto – униз до
do – виконати
case – вибір
div – ділення без остачі
mod – остача
const – сталі
or – або
not – не
and – і
of – з
for – для
Імена користувача (ідентифікатори).
Означення Ідентифікатор – послідовність букв і цифр, починаючи з букви
Складаючи програму, користувач описує різні об’єкти і надає їм імена на свій розсуд. Тут простежується аналогія з математикою та фізикою, де різні величини позначають різними буквами, наприклад: a, b, c – довжини сторін трикутника, h – висота, s – шлях чи площа. В алгоритмічних мовах дане, яке міститиме в собі інформацію про висоту, можна назвати різними способами: h, high чи ще інакше. Придумуючи імена, треба дотримуватися певних правил.
Правила утворення імен користувача (ідентифікатором):
· ім’я може складатися лише з латинських літер, цифр та символу «_» –– підкреслення (риска знизу);
· цифра не може бути першим символом в імені;
· літери можуть бути малими або великими;
· бажано, щоб імена були короткими (до 60 символів) і відповідали суті об’єкта;
· пропуски в іменах не допускаються;
· два різні об’єкти не можна позначати одним іменем.
В іменах великі і малі букви рівноправні: імена А та а (або MyName та myname) означають одне й те ж саме.
На відміну від математики та фізики в інформатиці можна використовувати довгі імена, наприклад, High, Myname, Mynumber, My_program тощо.
Приклади правильно утворених імен: a, b, c, x, z, al, а2, ... , а100, alpha, cat, My_number.
А такі імена утворені неправильно: 10а, 11b, а+2, а?, оскільки не дотримано правил.
Означення Стандартні (визначені) ідентифікатори – до них відносяться імена вбудованих у мову процедур і функцій (read, write, sin, cos), типів даних, (integer, real), і директив.
Використання цих ідентифікаторів як ім’я змінної допускається, однак у цьому випадку їхня стандартна дія буде для даної програми загублена.
Означення Мітки (позначки) – позначка може починатися з букви або бути числом від 0 до 9999.
Означення Числа – Число без знака, Знак (+/–), Ціле / дійсне.
Означення Рядок - послідовність символів з набору символів ASCII. Рядок символів береться у апострофи; якщо в рядку повинен бути сам апостроф як символ, то він подвоюється.
ОзначенняКоментар - набір символів у фігурних дужках {}. У коментарі програмістом описуються призначення підпрограм, типів даних, змінних, а також призначення або особливості фрагмента програми.
Означення Роздільники
Як роздільники лексем використовуються символи:
Пробіл (код 32) - клавіша Пробіл; Табуляція (код 09) - клавіша Tab
Повернення каретки(коди 13 і 10) - клавіша Enter
Між будь-якими двома лексемами може перебувати довільна кількість символів - роздільників
Лексеми групи «спеціальні символи» самі є роздільниками.
