Ці протоколи спочатку орієнтовані на глобальні мережі, в яких якість сполучних каналів неідеальна. Він дозволяє створювати глобальні мережі, комп’ютери в яких сполучені один з одним самими різними способами – від високошвидкісних оптоволоконних кабелів і супутникових каналів до комутованих телефонних ліній. TCP/IP відповідає моделі OSI досить умовно і містить чотири рівні. Прикладний рівень стека відповідає трьом верхнім рівням моделі OSI: прикладному, рівню управління і сеансовому.
У мережі дані завжди передаються блоками відносно невеликого розміру. Кожен блок має префіксну частину (заголовок), що описує вміст блоку, і суфіксну, що містить, наприклад, інформацію для контролю цілісності переданого блоку даних.
Назва стека протоколів TCP/IP складається з назв двох різних протоколів. Протокол IP (Internet Protocol) є протоколом нижнього (мережного) рівня і відповідає за передачу пакетів даних у мережі. Він належить до так званих протоколів дейтаграм і працює без підтверджень. Останнє означає, що при його використанні доставка пакетів даних не гарантується і не підтверджується. Не гарантується також і те, що пакети досягнуть пункту призначення в тій послідовності, в якій вони були відправлені.
До протоколів мережного рівня відноситься також протокол міжмережних повідомлень ICMP (Internet Control Message Protocol), що управляють, призначений для передачі маршрутизатором джерелу інформації про помилки при передачі пакету.
Вочевидь, набагато зручніше передавати дані каналом, який працює коректно, доставляючи всі пакети по черзі. Тому поверх протоколу IP працює протокол передачі даних більш високого рівня – TCP (Transmission Control Protocol). Посилаючи і приймаючи пакети через протокол IP, протокол TCP гарантує доставку всіх переданих пакетів даних у правильній послідовності.
Слід зазначити, що при використанні протоколу IP забезпечується швидша передача даних, оскільки не витрачається час на підтвердження прийому кожного пакету. Є й інші переваги. Одна з них полягає в тому, що він дозволяє розсилати пакети даних у широкомовному режимі, при якому вони досягають всіх комп’ютерів фізичної мережі. Що ж до протоколу TCP, то для передачі даних з його допомогою необхідно створити канал зв’язку між комп’ютерами. Він і створюється з використанням протоколу IP.
Для ідентифікації мережних інтерфейсів використовуються три типи адрес:
– апаратні адреси (або MAC-адреса);
– мережні адреси (IP-адреса);
– символьні (доменні) імена.
У рамках IP протоколу для створення глобальної системи адресації, не залежної від способів адресації вузлів в окремих мережах, використовується пара ідентифікаторів, що складається з номера мережі і номера вузла. При цьому IP-адрес ідентифікує не окремий комп’ютер або маршрутизатор, а одне мережне з’єднання у складі мережі, в яку він входить; тобто кінцевий вузол може входити в декілька IP-мереж.
