Неформальні процедури відбору та оцінки проектів.
Будь-який проект характеризується кількома видами показників, пов’язаних з оцінкою його ефективності. Як правило, ці показники характеризують величину чистої теперішньої вартості, внутрішньої норми дохідності, періоду окупності капіталовкладення. Деякі показники доповнюють один одний, інші ж (наприклад інтегральні показники) практично незалежні.
Нерідко для відбору варіантів проекту та прийняття рішення про його здійснюваність необхідно користуватися неформальними процедурами для врахування значень усіх факторів та взаємозв’язків, що дозволяють зробити висновок про доцільність реалізації проекту.
При виборі проекту фірмою-інвестором повинна бути визначена своя система пріоритетів.
Система пріоритетів може включати такі можливі варіанти:
· суспільна значущість проекту;
· вплив на імідж компанії-інвестора;
· відповідність меті інвестора;
· ринковий потенціал продукту, що створюється;
· відповідність фінансовим та організаційним можливостям інвестора;
· екологічність та безпечність проекту;
· рівень ризику;
· відповідність нормативно-правового середовища реалізації проекту.
Критерії відбору інвестиційних проектів умовно поділяються на такі:
· цільові критерії;
· зовнішні та екологічні критерії;
· критерії реципієнта, що здійснює проект;
· критерії науково-технічної перспективності;
· комерційні критерії;
· виробничі критерії;
· ринкові критерії;
· критерії регіональних особливостей реалізації проекту.
Перша група критеріїв визначає напрям інвестицій, що мають бути підтримані державою, інші стосуються конкретного проекту. Критерії кожної з груп поділяються на обов’язкові та оціночні.
Невідповідність обов’язковим критеріям супроводжується відмовою від участі в проекті.
Процедура оцінки критеріїв вимагає визначення величини цього критерію як для всього проекту, так і для окремих його учасників. У разі визначення цільових критеріїв необхідно пов’язати їх з соціально-економічною ситуацією в країні, регіоні та виявити можливі пріоритети розвитку. Критерії цільового відбору використовують тільки на стадії відбору пріоритетних напрямів інвестування.
Відбір проектів проводиться після виконання двох обов’язкових процедур — визначення переліку пріоритетних напрямів та формування програм реалізації пріоритетів.
Таблиця 27
| Групи критеріїв
| Склад
|
| Зовнішні та екологічні критерії
| · правова забезпеченість проекту
· можливість впливу перспективного законодавства на проект
· реакція громадської думки на здійснення проекту
· наявність шкідливих продуктів та виробничих процесів (позитивна, негативна, нейтральна)
· вплив проекту на рівень зайнятості
|
| Критерії реципієнта, що здійснює проект
| · навички управління і досвід підприємців, якість керівного персоналу, компетентність і зв’язки, характеристика керуючих третьою стороною
· стратегія у галузі маркетингу, наявність досвіду роботи на зовнішньому ринку
· дані про фінансову спроможність, стабільність фінансової історії
· досягнуті результати діяльності та їх тенденції
· дані про потенціал росту
· показники диверсифікації (висока, низька, середня)
|
| Науково-технічні критерії
| · перспективність науково-технічних рішень, що використовуються
· патентна чистота виробів і патентоспроможність технічних рішень, що використовуються
· перспективність використання одержаних результатів в майбутніх розробках
· міра впливу на інші проекти, що являють собою державний інтерес
|
| Фінансові критерії
| · очікувана норма чистої теперішньої вартості
· значення внутрішньої норми дохідності, що задовольняє інвестора
· відповідність проекту критеріям ефективності інвестицій
· строк окупності і сальдо реальних грошових потоків
· стабільність надходження доходів від проекту
· можливість використання податкових пільг
· оцінка періоду утримання продукту на ринку, ймовірний обсяг продажів по роках
· необхідність залучення позичкового капіталу (третіх осіб чи банківського) та його частка в інвестиціях
· фінансовий ризик, пов’язаний із здійсненням проекту
|
| Виробничі критерії
| · доступність сировини, матеріалів та необхідного додаткового устаткування
· необхідність технологічних нововведень для здійснення проекту
· наявність виробничого персоналу (за кількістю та кваліфікацією)
· можливість використання відходів виробництва
· потреба в додаткових виробничих потужностях (додатковому устаткуванні)
|
| Ринкові критерії
| · відповідність проекту потребам ринку
· оцінка загальної ємності ринку щодо запропонованої та аналогічної продукції (послуг, технології) до моменту виходу запропонованої продукції на ринок (низька, середня, висока)
· оцінка ймовірності комерційного успіху
· еластичність ціни на продукцію
· необхідність маркетингових досліджень і реклами для просування запропонованого продукту на ринок
· відповідність проекту вже існуючим каналам збуту
· оцінка перешкод для проникнення на ринок
· захищеність від застарілої продукції
· оцінка очікуваного характеру конкуренції (цінова, в сфері якості та ін.) та її вплив на ціну продукту
|
| Регіональні критерії
| · ресурсна можливість регіону
· міра соціальної нестабільності
· стан інфраструктури (телекомунікації, банківське обслуговування, транспортний зв’язок і т. ін.)
|
При виборі проектів насамперед перевіряють обов’язкові критерії. Якщо всі вони виконуються, то можливим стає подальший аналіз проекту. Кожному з використаних критеріїв експерт дає оцінку, наприклад за трибальною шкалою — «низька», або «1», «середня», або «2», «висока», або «3». У разі існування узагальнюючих критеріїв частина критеріїв групи може бути замінена узагальнюючим (інтегральним) критерієм.
Для всіх груп критеріїв, крім комерційних, визначаються середній бал і критерій прохідного балу. Для проектів, що проходять по некомерційних критеріях, розраховуються показники ефекту або ефективності (для кожного з учасників проекту і за їх вибором). Крім того, розгляду підлягають необхідність залучення капіталу третіх осіб і міра фінансового ризику в рамках проекту. Проекти з високим фінансовим ризиком можуть розглядатися тільки для пріоритетних напрямів інвестування за умови високого (понад 2,5) середнього балу за некомерційними критеріями. Оцінка необхідності залучення капіталу третіх осіб використовується для прийняття рішення про залучення позичкових коштів, розширення числа учасників або про акціонування проекту.
Міра зниження допустимого рівня ефективності при підвищенні рангу пріоритетності напряму може визначатися конкурсною комісією за рекомендаціями експертів.
Проекти, що реалізують пріоритети вищого рангу, можуть прийматися і при негативній нормі доходу. Проте і в цьому випадку перевага у конкурсі може віддаватися проекту з максимальною ефективністю.
Література: [1,с. 94-115], [3, с.60-71]
