Мета і завдання економічного аналізу

Сучасна вітчизняна практика відбору та оцінки проектів обмежу­ється визначенням ступеня впливу проекту на добробут його власни­ків або інвесторів, що відображається у фінансовому аналізі проекту.

Здійснюючи фінансовий аналіз, проект вивчають з погляду фінансової і комерційної привабливості для інвестора та органі­зацій, які його реалізують. Тому всі витрати й доходи, одержані в результаті здійснення проекту, мають явний характер і фінансову відчутність. Критеріями відбору проектів за результатами фінан­сового аналізу є додаткові грошові потоки, що виникають при реалізації, його рентабельність та окупність вкладеного капіталу. Проект аналізується в тому чи іншому діловому оточенні, норма­тивно-правовому полі, в якому він здійснюватиметься. Його оцінка заснована на узгодженості цілей проекту з корпоративними ціля­ми розвитку, які не завжди збігаються з національними інтересами.

Серйозною помилкою є ототожнення фінансових та економі­чних аспектів проекту, ігнорування інвесторами оцінки значення проекту для суспільства.

Аналіз економічних аспектів покликаний визначити, чи сприяє даний проект здійсненню цілей розвитку національної економіки, а також чи існують альтернативні шляхи досягнення тих самих економічних вигід меншими витратами. Економічний аналіз має на меті оцінити відповідність проекту його економічному сере­довищу, що регламентує розподіл доходів, обмеження або сти­мулювання виробництва й торгівлі тощо, і безпосередньо впливає на фінансову здійснюваність проекту.

Цілі економічного аналізу вимагають абсолютно іншого ана­літичного підходу. Базовою концепцією економічного аналізу є концепція альтернативної вартості, яка засвідчує, що, оскільки всі ресурси суспільства обмежені і можуть мати різне застосу­вання, їх вартість повинна вимірюватися з погляду втраченої мо­жливості займатися найкращим з доступних альтернативних ви­дів діяльності, які вимагають використання тих самих ресурсів.

Метою економічного аналізу проекту є встановлення його національної привабливості, оцінка його економічної ефективно­сті на підставі альтернативної вартості ресурсів, які використо­вуються у проекті, і продукції проекту та визначення можливості сприяння проекту національному добробуту країни.

Проілюструємо відмінність фінансового та економічного під­ходів до оцінки проекту на конкретному прикладі. Фермер пла­нує вирощувати соняшник, використовуючи насіння, добрива, пестициди, паливо та інші матеріали і закуповуючи їх на внутрі­шньому ринку. Всі роботи по посіву, вирощуванню та збиранню соняшнику виконуватимуть фермер та члени його родини. Він планує продати вирощений врожай соняшнику по закупівельних цінах, встановлених державою. Фінансист оцінює цей проект з огляду на грошові потоки, сформовані відповідно до цін внутрі­шнього ринку на ресурси проекту та його готову продукцію. Од­нак ціни на насіння, добрива, паливо та соняшник в Україні, ви­користані для аналізу, не відображають реальної вартості даних товарів, оскільки їх ринки не є конкурентними. Аналітик, розгля­даючи цей проект, оцінює реальну вартість вирощування соняш­нику. У своєму аналізі він використовує не субсидовані ціни, а ціни вільного ринку на сировину й матеріали, беручи їх значення на рівні світових. Оцінка праці членів родини здійснюється не за реальними доходами, які вони фактично одержують в результаті роботи у фермерському господарстві, а за величиною можливої винагороди, яку вони могли б заробити, маючи вільний вибір мі­сця докладання своєї праці. І, нарешті, він оцінює дохід від ви­рощування соняшнику на основі цін, які б держава заплатила при закупівлі його на світовому ринку, а не тих закупівельних цін, які вона заплатила фермерові.

Рис. 12.1. Фактори, які впливають на економічну цінність проекту

Наведений приклад демонструє зовсім інший підхід економіс­та до оцінки вартості використовуваних матеріалів, праці та про­дукції, що виробляється. Цей підхід визначає цінність проекту на основі очікуваних вигід і витрат, які має одержати суспільство у разі його реалізації.

Визначення економічної цінності проекту засноване на:

- оцінці впливу результатів проекту на розвиток національної економіки (економічної привабливості);

- оцінці використовуваних ресурсів і результатів проекту за цінами, що відображають їх справжню цінність для національної економіки (тіньове ціноутворення);

- встановленні безпосередніх впливів проекту на економіку країни (зміна попиту і пропозиції на окремі товари, зайнятості, платіжного балансу, економічної ситуації і т. п.), а також опосе­редкованого впливу результатів проекту (розвиток нових галузей, залучення до виробництва недовикористаних потужностей). Во­ни відображаються в економічній оцінці відчутних і невідчутних вигід та витрат проекту.

Оцінюючи альтернативи та вибираючи проект, аналітику не­обхідно знати відповіді на такі запитання:

- Яким буде чистий економічний дохід проекту?

- Хто скористається одержаним доходом?

- Яким буде доступ користувачів проекту до цього доходу?