Здобувачами наукового ступеня доктора наук, які працюють над дисертацією поза докторантурою, можуть бути особи, які мають науковий ступінь кандидата наук. Здобувачами наукового ступеня кандидата наук, які працюють над дисертаціями поза аспірантурою, можуть бути особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра.
Кандидати наук, які мають вагомі здобутки в галузі наукових досліджень з актуальних народногосподарських або теоретичних питань і схвалені вченими радами вищих навчальних закладів плани дисертаційних робіт, переводяться на посади наукових співробітників для завершення докторських дисертацій терміном до двох років.
Кандидат наук, який претендує на посаду наукового співробітника, подає за місцем роботи заяву на ім'я ректора вищого навчального закладу з зазначенням необхідного терміну переведення, а також розгорнутий план докторської дисертації, календарний графік її виконання, список опублікованих наукових праць і винаходів.
Вчена рада вищого навчального закладу заслуховує наукову доповідь, розглядає висновок відповідної кафедри щодо можливості переведення кандидата наук на посаду наукового співробітника і розгорнутий план докторської дисертації, визначає можливий термін її виконання і приймає рішення стосовно переведення його на посаду наукового співробітника.
Для завершення та захисту дисертації особам, які раніше не навчалися в аспірантурі і не перебували в докторантурі, може надаватися творча відпустка терміном до трьох місяців для роботи над кандидатською і терміном до шести місяців - для роботи над докторською дисертацією.
Для отримання творчої відпустки здобувач повинен зробити наукову доповідь на засіданні кафедри (відділу, лабораторії), при якій він планує завершити дослідження. На основі мотивованого висновку кафедри (відділу, лабораторії) вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи, організації) приймає рішення про надання відпустки.
Наукові ступені доктора і кандидата наук присуджують, а вчені звання професора, доцента і старшого наукового співробітника присвоюють особам, які мають вищу освіту, глибокі фахові знання і значні досягнення в певній галузі науки, у педагогічній діяльності. Присудження наукового ступеня засвідчує диплом, а присвоєння вченого звання - атестат державного зразка. Дипломи доктора, кандидата наук і атестат старшого наукового співробітника видає ВАК, а атестат професора і доцента - Міністерство освіти і науки.
Наукові ступені доктора та кандидата наук на підставі прилюдного захисту дисертації присуджують спеціалізовані вчені ради.
Підготовлена і попередньо апробована дисертація подається для прилюдного захисту до спеціалізованої вченої ради. З метою поглибленого аналізу дисертації спецрада призначає: при захисті докторської дисертації – трьох офіційних опонентів - докторів наук і провідну установу; при захисті кандидатської дисертації – двох офіційних опонентів, серед яких один опонент - доктор наук, другий - доктор або кандидат наук, а також провідну установу, які представляють до спецради свої відзиви. Офіційні опоненти зобов'язані бути присутніми на захисті дисертації.
Захист дисертації визнається успішним, якщо в результаті таємного голосування за присудження наукового ступеня проголосувало щонайменше три чверті членів ради, які брали участь у засіданні.
Результати захисту дисертації (дисертація та атестаційна справа) спецради надсилають до ВАК України, який здійснює контроль за діяльністю спецрад. З цією метою у складі ВАК створено експертні ради, які здійснюють вибірковий контроль за правильністю організації захисту, якістю і об'єктивністю підготовленого спецрадою висновку щодо відповідності дисертаційної роботи вимогам ВАК. Остаточне рішення про видачу диплома кандидата наук приймає президія ВАК України.
