Принцип «приховання даних»

Принцип інформаційної закритості (автор Д. Парнас, 1972) стверджує, що вміст модулів повинен бути прихованим друг від друга. Модуль повинен проектувати так, щоб його вміст (процедури й дані) були недоступні іншим модулям (програмам, підсистемам, клієнтам).

Кожний модуль має інтерфейсну частину, яка містить тільки імена змінних і імена процедур і функцій, які можна використовувати в інших підсистемах. Також дається докладний опис типів змінних і призначення процедур і функцій із вказівкою їх параметрів.

Інші локальні змінні, текст самих процедур і функцій перебуває в «секретній» частині й недоступний для інших клієнтів.

Інформаційна закритість модуля означає наступне:

• усі модулі незалежні й обмінюються тільки інформацією, необхідної для роботи;
• доступ до структури модуля заборонений або обмежений.

Достоїнства інформаційної закритості:

• забезпечується можливість розробки модулів незалежними колективами;
• забезпечується можливість легкої модифікації системи (ймовірність внесення помилок у модуль стороннім розроблювачами мала, тому що ніхто крім авторів не має доступу до тексту модуля).

Ідеальний модуль являє собою «чорну шухляду», уміст якої невидимий клієнтам. Він простий у використанні й керуванні, але усередині це може бути досить складна система.