Є деякі труднощі у виробленні строгого визначення CASE-Технології (комп'ютерної технології розробки ПЗ). CASE - це абревиатура від англійського Computer-Aided Software Engineering ( Компьютерно-Помогаемая Інженерія Програмування). Але без допомоги (підтримки) комп'ютера ПЗ уже давно не розробляються (використовується хоча б компілятор). У дійсності, у це поняття вкладається більше вузький (спеціальний) зміст, що поступово розмивається (як це завжди буває, коли яке-небудь поняття не має строгого визначення). Спочатку під CASE розумілася інженерія ранніх етапів розробки ПЗ (визначення вимог, розробка зовнішнього опису й архітектури ПЗ) з використанням програмної підтримки (програмних інструментів). Тепер під CASE може розумітися і інженерія всього життєвого циклу ПЗ (включаючи і його супровід), але тільки в тому випадку, коли програми частково або повністю генеруються по документах, отриманим на зазначених ранніх етапах розробки. У цьому випадку CASE-Технологія стала принципово відрізнятися від ручної (традиційної) технології розробки ПЗ: змінився не тільки зміст технологічних процесів, але й сама їхня сукупність.
У цей час комп'ютерну технологію розробки ПЗ можна характеризувати використанням програмної підтримки для розробки графічних вимог і графічних специфікацій ПЗ, автоматичної генерації програм на якій-небудь мові програмування або в машинному коді (частково або повністю), програмної підтримки прототипування.
Говорять також, що комп'ютерна технологія розробки ПЗ є "безпаперової", тобто розрахованої на комп'ютерне подання програмних документів. Однак, упевнено відрізнити ручну технологію розробки ПЗ від комп'ютерної по цих ознаках досить важко. Виходить, саме істотне в комп'ютерній технології не виділено.
На наш погляд, головна відмінність ручної технології розробки ПЗ від комп'ютерної полягає в наступному. Ручна технологія орієнтована на розробку документів, ПЗ, що однаково розуміються різними розроблювачами, тоді як комп'ютерна технологія орієнтована на забезпечення семантичного розуміння (інтерпретації) документів програмною підтримкою комп'ютерної технології. Комп'ютерне подання документів ще не означає такого їхнє розуміння. Тоді як семантичне розуміння документів дає програмній підтримці можливість автоматичної генерації програм, а необхідність забезпечення такого розуміння робить бажаними й різними графічними формами вхідних документів. Саме це дозволяє раціонально змінити й саму сукупність технологічних процесів розробки й супроводи ПЗ.
Із проведеного обговорення сутності комп'ютерної технології можна зрозуміти й пов'язані з нею зміни в життєвому циклі ПЗ. Якщо при використанні ручної технології основні зусилля по розробці ПЗ робилися на етапах властиво програмування (кодування) і налагодження (тестування), то при використанні комп'ютерної технології - на ранніх етапах розробки ПЗ (визначення вимог і функціональної специфікації). При цьому істотно змінився характер документації: замість цілого ланцюжка неформальних документів, орієнтованої на передачу інформації від замовника (користувача) до різних категорій розроблювачам, формуються прототип ПЗ, що підтримує обраний користувальницький інтерфейс, і формальні функціональні специфікації, достатні для автоматичного синтезу (генерації) програм ПЗ (або хоча б значної їхньої частини). При цьому з'явилася можливість автоматичної генерації частини документації, необхідної розроблювачам і користувачам. Замість ручного програмування (кодування) - автоматична генерація програм, що робить не потрібної автономне налагодження й тестування програм: замість її додається досить глибокий автоматичний семантичний контроль документації. Істотно змінюється й характер супроводу ПЗ: всі зміни розроблювачем-супровідником вносяться тільки в специфікації (включаючи й прототип), інші зміни в ПЗ здійснюються автоматично.
З обліком сказаного життєвий цикл ПЗ із використанням комп'ютерної технології можна представити наступною схемою.
Життєвий цикл програмного засобу при використанні комп'ютерної технології.
Прототипирование дозволяє замінити непрямий опис взаємодії між користувачем і ПЗ при ручній технології (при визначенні вимог до ПЗ і зовнішньому описі ПЗ) прямим вибором користувачем способу й стилю цієї взаємодії з фіксацією всіх необхідних деталей. По-істоті, на цьому етапі виробляється точний опис користувальницького інтерфейсу, зрозуміле програмній підтримці комп'ютерної технології, причому з відповідальною участю користувача: розроблювач показує користувачеві на моніторі різні можливості й користувач вибирає прийнятні для нього варіанти, користувач за допомогою розроблювача вводить позначення оброблюваних їм інформаційних об'єктів і операцій над ними, він вибирає спосіб доступу до них і зв'язує їх з різними вікнами, меню, віртуальними клавіатурами й т.п. Все це базується на наявність у програмній підтримці комп'ютерної технології набудовується оболочки, що, з великою бібліотекою заготівель різних фрагментів і деталей екрана. У результаті зазначених дій визначається оболонка ПЗ - верхній керуючий рівень ПЗ. Таке прототипирование, очевидно, є кращим способом подолання бар'єра між користувачем і розроблювачем.
Розробка специфікацій розпадається на кілька різних процесів. Якщо виключити початковий етап розробки специфікацій (визначення вимог), то в цих процесах використовуються методи, що приводять до створення формалізованих документів, тобто використовуються формалізовані мови специфікацій. При цьому широко використовуються графічні методи специфікацій, що приводять до створення різних схем і діаграм, які досить формализовано визначають структуру інформаційного середовища й структуру керування ПЗ. До таких структур прив’язуються фрагменти опису даних і програм, представлені на алгебраїчних мовах специфікацій (наприклад, що використовують операційну або аксіоматичну семантику), або логічних мовах специфікацій ( що базуються на логічному підході до специфікації програм). Такі специфікації дозволяють у значній мірі або повністю автоматично генерувати програми.
