У зв'язку з розвитком CASE-технологій у рамках спіральної моделі життєвого циклу ПЗ останнім часом широке поширення одержала методологія швидкої розробки додатків RAD (Rapid Application Development). Процес розробки при цьому містить три елементи:
- невелику команду програмістів ( від 2 до 10 людей), що полегшує керування проектом;
- короткий, але ретельно пророблений виробничий графік ( від 2 до 6 мес), підвищує ефективність роботи;
- ітераційний підхід, при якому розроблювачі, у міру того як додаток починає приймати форму, запитують і реалізують у продукті вимоги, отримані через взаємодію із замовником.
Команда розроблювачів являє собою групу професіоналів, що мають досвід в аналізі, проектуванні, генерації коду й тестуванні ПЗ з використанням CASE-засобів. Крім того, розроблювачі повинні вміти перетворювати в робочі прототипи пропозиції кінцевих користувачів.
Життєвий цикл ПЗ по методології RAD складається із чотирьох фаз:
- аналізу й планування вимог;
- проектування;
- реалізації;
- впровадження.
На фазі аналізу й планування відбувається визначення вимог до розроблювального ПЗ силами користувачів під керівництвом фахівців-розроблювачів. Користувачі системи визначають функції, які вона повинна виконувати, виділяють ті, які вимагають пророблення в першу чергу, описують інформаційні потреби. Визначається можливість реалізації даного проекту у встановлених рамках фінансування, на даних апаратних засобах і т.і. Потім визначаються тимчасові рамки самого проекту в кожній з наступних фаз.
На фазі проектування частина користувачів під керівництвом фахівців-розроблювачів бере участь у технічному проектуванні системи. Користувачі, безпосередньо взаємодіючи з розроблювачами, уточнюють і доповнюють вимоги до системи, які не були виявлені на фазі аналізу й планування вимог.
На фазі реалізації виконується безпосередньо сама швидка розробка додатка. Програмний код частково формується за допомогою автоматичних генераторів CASE-засобів. Для контролю над виконанням вимог до ПЗ залучаються кінцеві користувачі. Під час розробки здійснюється тестування кожної підсистеми, що зменшує вартість виправлення помилок у коді програм у порівнянні з тестуванням уже готової програмної системи.
Автономно розроблювальні підсистеми поступово впроваджуються в загальну систему. При підключенні чергової частини проводиться тестування. Потім здійснюється тестування всієї системи в цілому.
Основні принципи методології RAD:
- ітераційна розробка додатків;
- необов'язковість повного завершення робіт на кожному з етапів життєвого циклу;
- застосування CASE-засобів, що забезпечують цілісність даних;
- участь кінцевих користувачів у процесі розробки ІС;
- розробка прототипів, що дозволяє повніше з'ясувати й задовольнити потреби кінцевого користувача;
- тестування паралельно з розробкою;
- розробка підсистеми декількома нечисленними добре керованими командами професіоналів;
- чітке планування й контроль виконання робіт.
Методологія RAD не претендує на універсальність. Вона гарна в першу чергу для відносно невеликих проектів, розроблювальних для конкретного замовника, і не підходить для побудови складних розрахункових програм, операційних систем або систем керування космічними кораблями, тобто програм, що вимагають написання великого обсягу (сотні тисяч рядків) унікального коду.
