Умови праці – це обстановка, в якій вона здійснюється, тобто характер устаткування та організації робочих місць, рівень дотримання санітарно-гігієнічних і естетичних норм, психологічний клімат в колективі. Створення належних умов праці є третім основним напрямом розвитку НОП і НОУГҐ. Головне його завдання полягає в забезпеченні високого рівня працездатності працівників і збереження її протягом тривалого часу.
Забезпечення належних умов праці, на думку В.І. Терещенка, передбачає розв’язання широкого кола проблем – «від правових форм, які впливають на продуктивність праці, до психофізіології трудової діяльності людини та обладнання приміщень і устаткування, що створює те матеріальне середовище, котре відображається на фізичній, інтелектуальній та психічній працездатності». Далі він пише: «Самопожертва в праці – це видатна і благородна річ, але лише тоді, коли вона раціональна і необхідна. Якщо ж самопожертва викликається лише поганою організацією і відсутністю самодисципліни, тоді вона є злочином і перед собою, і перед суспільством, тому що людина – це найдорожчий із усіх виробничих ресурсів».
Робота у вказаному напрямі передбачає забезпечення:
1)достатніх розмірів робочих приміщень, їх раціонального планування, виділення ізольованих кабінетів з урахуванням характеру й форм праці, гігієнічних та естетичних вимог;
2)достатньої кількості повітря, світла, правильного сполучення фарбування та інтер’єрів приміщень з їх освітленістю;
3)нормального температурного режиму та вентиляції в приміщеннях;
4)спокійної та безшумної в них обстановки в робочий час;
5)зручного розміщення необхідних технічних засобів, документів, довідкових матеріалів;
6)наявності в службових приміщеннях зручних меблів, пристосованих до характеру праці і фізичних даних працівника.
При реалізації цих загальних вимог широко використовуються положення фізіології та анатомії, психології, медицини, естетики й такої комплексної науки, як ергономіка, предметом якої є система «людина – знаряддя праці – виробниче середовище». Дані вимоги дістають специфічного розв’язання при створенні сприятливих умов праці окремих категорій працівників. Так, при обладнанні стаціонарного робочого місця слідчого необхідно мати на увазі, що суворість, утилітарність і офіційність обстановки його службового кабінету мають сполучатися з дотриманням естетичних вимог, сприяти створенню спокійної атмосфери, яка настроює на довірчу бесіду, викликає повагу до слідчого як представника державної влади.
Організацію трудового процесу й оцінку його ефективності необхідно здійснювати з урахуванням рекомендацій ряду наук, у числі котрих в першу чергу треба назвати фізіологію праці, психологію праці, інженерну психологію. Висновки і результати цих наук складають психофізіологічні основи НОП. Крім того, механізм впливу навколишнього середовища на привабливість і продуктивність праці вивчається санітарією, гігієною та виробничою естетикою, їхні положення та рекомендації складають санітарно-гігієнічні основи НОП.
Кожному працівнику при виконанні своїх функціональних обов’язків доводиться вступати в контакт із співвиконавцями, керівниками, підлеглими, з представниками суміжних підрозділів та інших організацій. Обстановка, яка складається під час цих узагальнень, створює соціально-психологічний клімат колективу. Шляхи створення нормального соціально-психологічного клімату в колективі вивчаються соціальною психологією та психологією управління. Висновки і рекомендації цих наук складають соціально-психологічні основи НОП.
Наведені вище положення набувають специфічного змісту стосовно управлінської праці, зокрема, в органах внутрішніх справ, яка потребує не тільки витрат розумової енергії, витрат фізичних сил (нерідко значних), але головним чином - великих психічних навантажень. Витрати нервової енергії можна підрозділити на три групи.Перша – витрати інтелектуального порядку, тобто мислення, пам’яті, уваги. Вони мають місце при таких функціональних процесах, як читання, слухання, мовлення, здійснення інших розумових процесів. Друга – це моральні витрати, зумовлені постійною присутністю в управлінській діяльності високої моральної відповідальності. Третя – емоційні витрати, які визначаються в першу чергу станом внутрішньої напруженості, закономірно пов’язаної з прийняттям і виконанням управлінських рішень, подоланням конфліктних ситуацій.
Такі групи витрат особливо характерні для праці керівників і оперативних працівників органів внутрішніх справ, які постійно справляють впливи на правопорушників та працюють нерідко в складних умовах оперативної обстановки. Компенсація таких витрат забезпечується застосуванням різних прийомів раціоналізації розумової діяльності, а також створенням для психіки людей сприятливих умов на їхніх робочих місцях.
Організація робочих місць передбачає здійснення комплексу організаційно-технічних заходів, спрямованих на підвищення продуктивності й привабливості праці, збереження здоров’я працівників. Конкретний зміст таких заходів має багато спільного, але чимало й специфічного, обумовленого характером праці. Вихідним моментом в організації та обслуговуванні робочих місць е визначення предмета праці й характеру використовуваних засобів праці. Оснащення робочих місць осіб, які займаються управлінською працею, підпорядковане меті забезпечення ефективності їхньої роботи з інформацією і людьми. Тут потрібний облік інтелектуальних, моральних та емоційних витрат. Це повинно мати вирішальне значення при проведенні конкретних заходів по НОУП, що передбачають створення найсприятливіших умов праці.
Обладнання (оснащення) робочого місця підрозділяється на основне і допоміжне, постійне і тимчасове. Обладнання і оснащення, котрі не використовуються в основному трудовому процесі, належать до допоміжного (наприклад, шафа для одягу). Постійними предметами обладнання є все те, що знаходиться на робочому місці незалежно від виконуваних в даний момент трудових процесів і операцій. Тимчасовими предметами обладнання виступають різного роду пристосування, графіки, таблиці, діаграми, засоби оргтехніки і зв’язку, що застосовуються тільки для здійснення певного трудового процесу або конкретної операції. Підбір основного і допоміжного обладнання робочого місця співробітника слід проводити з урахуванням конкретних умов його діяльності, а також індивідуальних фізіологічних даних. В обладнання кабінетів осіб, які займаються розумовою працею, доцільно включати м’яке крісло для короткочасного відпочинку протягом робочого дня. Досвід багатьох людей свідчить про те, що 10–15 хв. відпочинку в розслабленому стані допомагає повністю усунути стомлення і відновити працездатність без вживання різних тонізуючих засобів, надлишковий прийом котрих є шкідливим для здоров’я.
На попередньому етапі організації робочого місця насамперед необхідне його правильне планування, тобто найбільш раціональне взаємне розміщення предметів і обладнання, оснащення засобами праці, а також оптимальне розташування самого працівника для успішного виконання ним своїх функціональних обов’язків, економії його розумових і фізичних зусиль.
Раціональне планування робочого місця полягає в тому, щоб звести до мінімуму зайві рухи та переміщення; створити такі умови праці, які б сприяли підвищенню її продуктивності та зниженню стомлюваності людини; економно використовувати наявні площі. Вказані цілі будуть досягнуті при погодженому плануванні робочих місць, яке враховує рухи взаємодіючих працівників, потоки інформації і т. ін. Співробітники, які найбільш часто вступають в контакти між собою, мають розташовуватися поблизу один від одного16.
Для нормального функціонування підрозділу важливо забезпечувати робочі місця необхідними засобами зв’язку: зоровою (світлова сигналізація); звуковою (дзвінок, телефонний і радіозв’язок); комбінованою і т. ін. До засобів зв’язку і сигналізації пред’являються такі основні вимоги: час на подання сигналів має бути невеликим, а дії людини, яка реагує на них, – простими.
«На робочому місці, – пише А.К. Гастєв, – не повинно бути нічого зайвого, щоб даремно не тикатися, не метушитися і не шукати потрібного серед непотрібного. Весь інструмент і пристрої мають бути розкладені у певному, по можливості, раз і назавжди встановленому порядку».
Для діяльності управлінського персоналу велике значення має дотримання принципу «вільного столу», тобто утримання робочого місця в такому стані, щоб ніщо не відволікало від питання, яке вирішується в даний момент.
Оскільки праця співробітників органів внутрішніх справ пов’язана із засвоєнням значної кількості текстової, графічної та іншої інформації, то напруга зору є однією з основних причин стомлюваності. Тому робоче місце, по можливості, має освітлюватися природним світлом. При проектуванні освітлення робочого місця необхідно враховувати: освітленість у різних площинах (горизонтальній і вертикальній), зміну світла в різний час дня і року, при різній погоді, а також пофарбування службових приміщень і предметів, що в них знаходяться.
Існує п’ять типів освітлення службових приміщень: пряме, напівпряме, пряме скісне, напівскісне, скісне. Для більшості приміщень найбільш придатне використання напівскісного освітлення, коли від 10 до 40% світла падає вниз і від 60 до 90% світла спрямовується вверх, відбиваючись потім від стелі. За допомогою цього досягається добре розсіювання світла, зменшується осліплюючий ефект. Для різного виду робіт потребується різне освітлення, але слід пам’ятати, що природне є найбільш сприятливим. При ньому вдається прочитувати на 5–10 % більше сторінок друкованого тексту, ніж при штучному освітленні.
Напруга зору залежить також від характеру роботи, колірної гами інтер’єру та здоров’я людини. Колір справляє психофізіологічний вплив на працездатність, швидкість реакції, стомлюваність співробітника та інші показники функціонального стану його організму. Колірне пофарбування інтер’єру сприяє задоволенню фізіологічних, психологічних та естетичних потреб людини. Перші з них передбачають пофарбування робочого місця в кольори, які володіють оптимальним коефіцієнтом відбиття світла. Другі передбачають зниження несприятливого впливу навколишнього середовища на працю людини. Треті спрямовані на «прив’язку» певної колірної гами до конкретного робочого місця. Проблеми колірного оформлення інтер’єру кабінетів рекомендується розв’язувати щодо конкретної людини, яка в ньому працює, оскільки психофізіологічний вплив колірної гами на людей виявляється по-різному. Він залежить від віку, статі людини, стану її нервової системи. Тому колірна гама пофарбування службового кабінету і предметів, що знаходяться в ньому, підбирається таким чином, щоб вона своїм впливом допомагала нейтралізувати вади психофізіологічного характеру, які має працівник, і підвищити його працездатність. При виборі колірного пофарбування інтер’єру слід враховувати клімат, мікроклімат, розмір і розміщення віконних прорізів по сторонах світу, освітленість приміщення і т. ін. Наприклад, якщо будинок знаходиться у північних і центральних районах України, то рекомендуються «теплі» кольори (наприклад, кремовий), якщо у південних – «холодні» (світло-зелений, зелений). Чим більший предмет, що знаходиться на робочому місці, тим світліше повинно бути його пофарбування. Допоміжні предмети доцільно фарбувати в неяскраві, неподразнювальні кольори.
Працездатність співробітника органів внутрішніх справ багато в чому залежить від мікрокліматичних умов на його робочому місці. Поняття мікрокліматичних умов включає в себе три елементи: температуру, вологість і рух повітря. Вважається, що найбільш сприятливо займатися розумовою працею в приміщеннях з постійною температурою 18–20° С і вологістю приблизно 50–70%. При підвищенні або зниженні норм температури і вологості продуктивність праці людини знижується. Підвищення температури порушує дихання та серцево-судинну діяльність, а зниження температури притупляє увагу. Шкідливо впливати на організм людини може й забруднення повітря. Гранично допустима концентрація вуглекислоти в приміщенні – 0,Г%.
Діяльність працівника міліції, як і будь-яка інша розумова праця, потребує зосередження уваги при сприйнятті, аналізі, переробці та оцінці інформації. За даними різних досліджень, шум підвищеної інтенсивності значно знижує продуктивність праці. Існує ряд думок відносно того, що позитивний вплив на підвищення трудової активності справляє музика. Цього не можна заперечувати, коли мова йде про фізичну роботу. Проте під час управлінської праці музика відволікає увагу, сприяє стомлюваності, знижує продуктивність праці. Безспірно, її позитивний, стимулюючий вплив виявляється тоді, коли вона звучить перед початком роботи і в кінці робочого дня, в перервах, протягом відпочинку.
Дослідження з НОП свідчать, що співробітник сфери управління стомлюється також від неправильної робочої пози. Розрізняють три її види: «стоячи», «сидячи» та «перемінна». Найбільш ефективна поза управлінського працівника – «сидячи». Для її зберігання і підтримання необхідно значно менше напруження м’язових груп, ніж при роботі стоячи. Однак вона потребує відповідної організації робочого місця. Тут слід враховувати висоту стола, віддаленість допоміжних засобів від очей та кут зору. Якщо це не залишати без уваги, то працююча людина буде вимушена приймати неправильну позу, що при тривалій праці в такому положенні може зашкодити її здоров’ю. Сидіння стільця повинно бути регульованим за висотою, м’яким чи напівм’яким. Тепер є обгрунтовані рекомендації варіантів робочої пози «сидячи» .
Всі питання наукової організації праці слід вирішувати на основі всебічного обліку можливостей людини, з’ясування умов для її швидкого «входження» в роботу і пошуку засобів попередження стомлюваності. Треба зважати на те, що подовження робочого часу не приводить автоматично до підвищення продуктивності праці. Навпаки, саме його скорочення при раціональній організації праці і відпочинку може привести до більшої ефективності діяльності. Оптимальні результати праці визначає доцільна пропорція між витратами сил на роботі та відпочинком.
Під раціонально обґрунтованим режимом праці та відпочинку розуміється «чергування праці та перерв, що встановлюється на основі аналізу працездатності з метою забезпечення високої продуктивності праці і збереження здоров’я працівників»20. Раціональний режим праці і відпочинку має передбачати таке їх співвідношення, коли висока продуктивність праці сполучається з високою і сталою працездатністю людини.
Розрізняють режими праці та відпочинку протягом робочого дня, доби, тижня, року. Для НОП однаково важливо дотримання усіх цих режимів. Працівники органів внутрішніх справ нерідко не дотримують режиму праці й відпочинку. Іноді це неминуче, але слід пам’ятати, що перероблення понад нормативного робочого часу не повинно бути правилом. Якщо ж воно набуває систематичного характеру, то порушується режим праці й відпочинку, що, в свою чергу, викликає перевтому та зниження працездатності. Стомлення не є наслідком поганої організації праці: це природна захисна реакція організму, яка спрямована на попередження його руйнування. При втомі людині потрібний короткочасний відпочинок, внаслідок якого в організмі відбувається процес відновлювання. Перевтомлення може призвести до серйозних та необоротних наслідків.
Важливою вимогою продуктивної діяльності управлінського персоналу, працюючого з людьми, є надання їм окремих службових кабінетів відповідних розмірів. Нерідко необхідно виділяти на допомогу керівнику секретаря або іншого допоміжного працівника. При обладнанні та оформленні кабінету треба враховувати й те враження, котре він може справити на людей, з якими в ньому доведеться працювати. Кабінет повинен мати офіційний вигляд. Надлишковими слід вважати різні картини, плакати, статуетки, кімнатні рослини, оскільки вони відвертають увагу відвідувачів, не дають їм зосередитись. Разом з тим обладнання та оформлення кабінету повинно сприяти продуктивній розумовій праці, вивченню документів, самостійним заняттям по підвищенню кваліфікації.
Проблематика даного напряму НОП звісною мірою охоплюється більш значними напрямами соціальної діяльності й науки – охороною праці та гігієною праці, які здобули широкий розвиток у нашій країні. Гігієна розумової (управлінської) праці знаходить у них своє самостійне відображення, передбачаючи заходи по створенню найбільш здорових умов праці, попередження і усунення шкідливих сторін професійної діяльності, по розробці заходів, які б сприяли зміцненню здоров’я та підвищенню працездатності. З цією метою здійснюються дослідження форм і методів праці и відпочинку людей розумової праці, стану організму в процесі їх трудової діяльності. На цій основі розроблені заходи, що сприяють раціоналізації процесів мислення, розвитку та збереження пам’яті, уваги, запобігання та зняття емоційної напруженості та стресів.
Під кінець слід зазначити, що розглянуті основні напрями НОУП в органах внутрішніх справ тісно взаємопов’язані і дають позитивні результати тільки при спільності їхнього розвитку. При цьому наукова організація праці, сприяючи підвищенню ефективності процесів управління, сама базується на заходах щодо їх вдосконалення.
Людина значну частину свого життя витрачає на працю й тому та умовами праці, рівня безпечності, залежить працездатність і продуктивності праці, якість роботи, стан здоров’я. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я на стан здоров’я нації на 50 відсотків впливають соціальні чинники (умови життя, умови праці).
Сприятливі умови забезпечують як соціальну гармонію особи людини, і ставлення її, до праці і задоволення працею. Актуальність питання поліпшення умов праці обумовлюється і тих, що справжній рівень освіти працівників висуває перше місце необхідність задоволення потреб у змістовному праці в небезпечних умовах. Тому сприятливих умов праці має бути однією з головних завдань суспільства, невід’ємною частиною державної соціальної та політики, важливою складовою менеджменту персоналу.
На державних підприємствах за трудовим колективом надані великі повноваження щодо підвищення умов праці. Вона має правом брати що у обговоренні і затверджені комплексних планів інженерний – технічних заходів із досягненню встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; контролювати використання коштів у виконання планів, порушувати питання про притягнення до відповідальності порушення норм з охорони праці та іншого подібного начиння.
У разі розвитку ринкових відносин поліпшенню умов праці сприяє й необхідність залучити до конкурентної боротьби новітні технології, що базуються на досягненнях науково-технічного прогресу, прагнення досягти скорочення витрат виробництва продукції і на відповідного зростання прибутку на підприємствах, чи, – який форми власності.
Умови праці поділяються на соціально-економічні, що розглядаються у широкому контексті і характеризують ставлення до них суспільства, і виробничі, тобто умови праці безпосередньо на робочих місць.
