Загальна характеристика складових апаратної частини.

Персональний комп’ютер складається із апаратної частини і програмного забезпечення. Апаратна частина (англ. Hardware – "тверда" частина) складається із з’єднаних між собою різноманітних пристроїв, що можна побачити й торкнутися. Програмне забезпечення (Software, "м’яка" частина) складається із програм операційної системи, яка робить комп’ютер (ПК) працездатним, і програм для виконання великого переліку робіт. Взагалі ПК мають схожу структуру і звичайно складаються з таких основних частин:

- системного блока (1);

- монітора (2);

- клавіатури (3).

Крім цього можуть бути ще такі пристрої: миша (4), принтер (5), джойстик, сканер, модем, звукові колонки (6) і т.д., які можуть бути підключені до системного блоку ПК через спеціальні роз’єми.

В системному блоці (корпусі) розташовані основні вузли ПК:

q системні пристрої (електронні схеми), що управляють роботою комп’ютера (системна плата, процесор, оперативна пам’ять, контролери пристроїв і т. д.);

q блок живлення низької напруги;

q накопичувачі (дисководи) для гнучких магнітних дисків;

q накопичувачі на жорстких магнітних дисках (вінчестери);

q мультимедіа обладнання (CD-ROM дисковод, аудіоплата);

q засоби комп’ютерного зв’язку (модем, сітковий адаптер).

Системні пристрої служать для обробки інформації, забезпечення взаємодії всіх інших пристроїв комп’ютера, керування їхньою роботою. До системних пристроїв належать: мікропроцесор (процесор); оперативна пам’ять, постійна пам’ять; тактовий генератор; таймер та інші.

Мікропроцесор. Самим головним елементом в комп’ютері є мікропроцесор – невелика, в декілька см, електронна мікросхема, що виконує обчислення і обробку інформації. Процесори відрізняються один від одного такими характеристиками як: моделлю (поколінням), модифікацією (в межах однієї моделі), способом підключення, тактовою частотою, фірмою-виробником та ін.

Однією з найбільш важливих харктеристик процесора є тактова частота, яку вимірюють в мегагерцах (1 МГц = 1000000 Гц). Тактова частота вказує, скільки елементарних операцій (тактів) виконує процесор за 1 секунду, тобто тактова частота процесора в більшості випадків характеризує швидкодію комп’ютера – чим вона вище, тим, як правило, швидше працює комп’ютер.

Пам’ять. Внутрішня пам’ять ПК складається з постійної (ROM – Read Only Memory – пам’ять тільки для читання) та оперативної (RAM – Random Access Memory – пам’ять довільного доступу).

Постійна пам’ять представляє собою мікросхему, що вбудована в центральну (системну) плату комп’ютера. Вміст її як правило не змінюється на протязі всього строку служби комп’ютера. Постійна пам’ять (BIOS – Basic Input-Output System – базова система вводу-виводу) містить програми для перевірки обладнання ПК і приведення його в робочий стан, які починають працювати одразу після увімкнення комп’ютера.

Оперативна пам’ять (ОП) є одним із найважливіших елементів ПК. В ОП знаходяться програми, що виконуються в даний момент на комп’ютері, з ОП процесор бере вихідні дані для обробки та записує в неї отримані результати. Оперативна пам’ять – це полігон, на якому комп’ютер виконує всі свої операції. Звичайно, чим цей полігон “ширше”, тим краще.

Свою назву "оперативна" ця пам’ять отримала тому, що вона працює дуже швидко, так що процесору практично не потрібно чекати при читанні даних із пам’яті або запису в пам’ять. Однак дані, що містяться в оперативній пам’яті, зберігаються тільки до тих пір, поки комп’ютер увімкнений, при вимкненні комп’ютера вміст оперативної пам’яті витирається. Однією з основних характеристик пам’яті є її ємність, яку вимірюють в бітах. Біт – це один двійковий розряд, в який може записуватись 0 або 1. Вісім бітів отримали назву байт (byte).

Реально пам’ять вимірюють в таких одиницях:

1 Kb (Кб - кілобайт) = 2¹⁰ байт = 1024 байт

1 Mb (Мб - мегабайт) = 2¹⁰ Кбайт = 1024 Кбайт = 1048576 байт

1 Gb (Гб - гігабайт) = 2¹⁰ Мбайт = 1024 Мбайт = 1070596096 байт і т.д.

Приклад: в 1 Мбайті можна записати інформацію, розміщену на 500 сторінках, що приблизно рівно 1 книзі.