русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Лічильники імпульсів: підсумовуючий двійковий лічильник, віднімаючий двійковий лічильник, реверсивний двійковий лічильник


Дата додавання: 2014-10-02; переглядів: 2528.


 

Підрахунок кількості імпульсів є однією з найрозповсюдженних операцій у цифровій техниці і виконується за допомогою спеціальних пристроїв – лічильників імпульсів.

Лічильник імпульсів (ЛІ) – це цифровий пристрій, який здійснює лічбу і зберігання коду кількості підрахованих імпульсів.

ЛІ – це цифровий автомат Мура, в якому його наступний стан визначається попереднім станом і логічною змінною на вході.

Кількість можливих станів ЛІ має назву – коефіцієнт (модуль) лічбиі позначається літерою К. Цей коефіцієнт визначає кількість стійких станів у лічильнику і визначається

К = 2m,

де m – кількість розрядів (тригерів), які входять до лічильника.

Класифікувати ЛІ можна за наступими характеристиками:

коефіцієнт (модуль) лічби. Відповіно до цієї характеристики ЛІ діляться на: двійкові, двійково-десяткові (декадні), з довільним коефіцієнтом лічби.

Для двійкового ЛІ коефіцієнт (модуль) лічбидорівнює К = 2m і, відповідно, число стійкіх станів, а також тригерів у складі лічильника, завжди дорівнює цілій ступені числа 2. В цьому випадку число М, яке записано у ЛІ можна визначити, як

 

М=Qm 2m + Qm-1 2m-1 + … + Q1 21 + Q0 20 ,

 

де Qm – номер виходу лічильника;

20 – вага першого (молодшого) розряду лічильника;

21…2m – відповідно ваги наступних розрядів ЛІ.

Якщо необхідно побудувати ЛІ, у якого К ≠ 2m, то для цього можна вводити додаткові логічні зв’язки – зворотні та прямі, за допомогою яких двійковий лічильник перетворюється у недвійковий, загалом, з довільним коефіцієнтом лічби.

Найбільше розповсюдження серед таких ЛІ мають двійково-десяткові (декадні), у яких К = 10. Десяткова лічба виконується у двійково-десятковому коді (двійковому – за кодом лічби і десятковому – за кількістю станів);

напрям лічби. Відповідно до цієї характеристики ЛІ діляться на: підсумовуючі, віднімаючі, реверсивні.

Ця характеристика визначає напрям зміни числа, яке записане у ЛІ, при його роботі.

Так, у підсумовуючому ЛІ зміна відбувається, як додавання одиниці (інкрементування) до поточного значення стану.

У віднімаючих ЛІ, навпаки, зміна стану виконується як зменшення поточного значення на одиницю (декрементування).

У реверсивних ЛІ напрям зміни лічби – інкрементування чи декрементування може змінюватися безпосередньо під час роботи, відповідно до сигналів керування;

спосіб організації внутрішніх зв’язків. Відповідно до цієї характеристики ЛІ діляться на: лічильники з послідовним перенесенням, з паралельним перенесенням, з комбінованим перенесенням, кільцеві.

Ця характеристика визначає особовості організації перенесення результатів лічби між розрядами ЛІ.

При послідовному перенесенні сигнал пеенесення поступає з попереднього розряду на вхід наступного, як у послідовному регістрі. При побудуванні таких ЛІ використовуються Т-тригери.

Головною вадою цих ЛІ є простота їх побудування і збільшення кількості розрядів (коефіцієнту лічби). До недоліків можна віднести порівняно низку швидкодію, за рахунок послідовного включення розрядів, при якій час затримки буде накопичуватися при проходженні сигнала впродовж ЛІ.

ЛІ з паралельним перенесенням будуються з синхронних тригерів. Імпульси, які поступають на вхід ЛІ надходять одночасно на входи всіх розрядів і кожен з тригерів, які входять до схеми, для наступних є джерелом сигналу. Спрацьовування всіх тригерів, які входять до схеми відбувається одночасно відповідно до надходження сигналів синхронізації, кількість яких і рахує цей лічильник. За рахунок цього, швидкодія такого ЛІ є максимальною і визначаєься затримкою сигналу в одному тригері та затримкою у колах формування сигналів перенесення. Також ці ЛІ є більш завадостійкими.

У ЛІ з комбінованим перенесенням тригери об’єднуються в групи таким чином, що окремі групи будуються як лічильники з паралельним перенесенням, а між собою з’єднуються послідовно.

До основних експлуаційних характеристик ЛІ відносяться:

− розподілювальна здатність. Це мінімальний час між двума сусідніми імпульсами, які надійно фіксуються ЛІ;

− максимальна швидкодія. Відповідає кількості імпульсів, які фіксуються ЛІ у одиницю часу, є зворотньою до розподілювальній здатності;

− інформаційна емність. Максимальне число, яке може бути записано у ЛІ. Кількістно цей параметр дорівнює коефіцієнту (модуль) лічби.


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Універсальні регістри. | Підсумовуючий двійковий лічильник.


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн