Використання матеріалів ґрунтових обстежень при землевпорядному проектуванні є однією із обов'язкових умов забезпечуючи якість розробляємих проектів. Ґрунтові карти і додаткові документи до них (картограми, пояснюючі записки) служать основою при вирішенні питань раціонального розміщення угідь, правильної побудови і розміщення сівозмін і інших виробничих ділянок, підбору сільськогосподарських культур, диференційованого застосування агротехніки і добрив, при розробці протиерозійних і культуртехнічних міроприємств, проведення земельно-оцінюючих робіт і т.д.
Для цих цілей використовують матеріали крупно масштабного обстеження ґрунтів.
Крупно масштабне обстеження ґрунтів
Під крупно-масштабним обстеженням ґрунтів розуміють вивчення умов ґрунтоутворення і графічне відображення в масштаб: 1:10000 -1:50000 просторового розміщення окремих ґрунтових відмін.
Масштаб обстеження ґрунтів і відображення на ґрунтових картах встановлюють в залежності від складності ґрунтового покриву, наявності ерозійних процесів і виробничого напрямку господарства.
В районах лісостепу обстеження проводять в масштабах 1:10 000 - 1:25 000, в степовій зоні в масштабі 1:25000.
В лісостеповій зоні яка характеризується великою розмаїтістю ґрунтового покриву, а також в районах із значним поширенням еродованих земель і в гірських землеробних районах обстеження ґрунтів проводиться в масштабі 1:10 000.
В одному і тому ж господарстві ґрунти можуть бути обстеженні в різних масштабах при потребі (зрошені, осушені землі, виноградники, і сади площі дослідних посівів - сортодільниць).
Роботи по обстеженню ґрунтів проводять в три етапи: підготовчий, польовий і камеральний.
Підготовчі роботи - в склад їх входить збір, вивчення і систематизація картографічних 5 рукописних матеріалів по кліматичних, геоморфологічних і ґрунтових умовах даного району робіт, а також матеріали, які характеризують спеціалізацію господарства, стан агротехніки, меліоративні заходи, ефект окремих агротехнічних міроприємств і удобрення, врожайність сільськогосподарських культур, роботу дослідних станцій, сортодільниць.
На основі зібраних матеріалів у відповідності з прийнятою класифікацією складають попередні номенклатурні списки ґрунтів і проводять їх групування.
Для проведення польових робіт готують картографічну основу, яка включає в себе матеріали трьох видів: матеріали аерофотозйомки (фотоплани), топокарти з горизонталями і плани внутрігосподарського землевпорядкування.
При одночасному використанні всіх цих матеріалів виділення контурів ґрунтів проводять безпосередньо на аерофотознімках (фотопланах), топографічну карту використовують для одержання додаткових даних про рельєф, а план внутрішньогосподарського землевпорядкування - для одержання точних даних про склад земельних угідь господарства.
Польові робота - в них входить складання з допустимою ступінню точності ґрунтової карти, на якій відображається розміщення ґрунтів на обстежуваній території.
Польове картографування ґрунтів проводять на основі вивчення морфологічних яри знаків ґрунтів і встановлення закономірностей їх поширення.
При роботі на матеріалах аерофотозйомки, базуючись на дешифровочних признаках ґрунтів, спочатку проводять камеральне дешифрування аерофотознімків під стереоскопом. В полі перевіряють правильність дешифрування (перевірять і уточнюють границі контурів ґрунтів, позначені при камеральному дешифруванні) в раніше намічених пунктах, або при необхідності у знову вибраних пунктах закладають розрізи.
Місцезнаходження розрізів фіксують на аерофотозйомках або топокартах з точністю ±3 мм. Вивчають морфо метричні показники ґрунтів у закладеному розрізі. Після із виділених генетичних горизонтів беруть зразки ґрунту вагою не менш як 0,5кг кожний (із всіх повних розрізів і 1/10 пів'ям) для проведення аналізів.
Границі ґрунтових контурів на аерофотознімках наводять тушшю і потім переносять на фото план. При роботі на топокартах або планах землекористування границі контурів також наводять тушшю.
Камеральні роботи включають:
перевірку, уточнення, критичну оцінку і узагальнення даних польових спостережень і описів, документуючих матеріалів;
лабораторний аналіз відібраних зразків ґрунтів, в завдання яких входить уточнення і перевірка польових визначень ґрунтів і їх найважливіших властивостей (хімічних і фізичних) складання і оформлення ґрунтової карти і її кінцева редакція;
складання ґрунтового нарису.
До виконання аналізів ґрунтів відносять, визначення механічного складу, вміст гумусу, реакція ґрунтового розчину рН сума і склад ввібраних катіонів, рухомий фосфор, азот, калій, аналіз водної витяжки в засолених ґрунтах.
На основі результатів аналізів і обробки польових матеріалів, у польову ґрунтову карту вносять відповідні поправки і уточнення, а саме визначають правильні назви ґрунтів, механічний склад, заселеність, солонцюватість, і т.д...
Складають авторський оригінал ґрунтової карти, для цього ґрунтові контури з польових матеріалів переносять на раніше підготовлену основу.
По викресленому оригіналу карти вираховують площі ґрунтів, потім оригінал карти розмножують літографічним методом в необхідній кількості екземплярів для виготовлення ґрунтового плану і картограми.
Пояснюючим текстом до ґрунтової карти і супроводжуючим її матеріалом є звіт "Ґрунти господарства і рекомендації по їх використанню", складається він із слідуючих основних розділів:
загальні відомості про господарство;
природні умови;
характеристика ґрунтів господарева і рекомендації по їх покращенню і використанню;
Набір картограм, тобто документів, доповнюючих і деталізуючи ґрунтові карти, визначається характером ґрунтового покриву і виробничими особливостями ґрунтів.
Однією із основних є картограма агровиробничих груп ґрунтів.
Агровиробниче групування фунтів необхідне для приведення карт до вигляду, більш зручного для використання в сільськогосподарському виробництві і в землевпорядному проектуванні.
Агровиробничі групи повинні об'єднувати ґрунти, подібні по слідуючих основних ознаках і властивостях:
генезису і рівню врожайності, які характеризуються будовою ґрунтового профілю, механічним складом, фізичним і структурним станом ґрунтів і ґрунтотворних порід, фізико-хімічним властивостям ґрунтів, водним, повітряним і тепловим режимами ґрунтів;
умовами залягання по рельєфу;
ступеня однорідності ґрунтових контурів;
придатності для вирощування окремих культур або груп культур;
особливостях агротехніки, застосування якої необхідне для вирощування тих або інших культур;
меліорація мі, застосування якої бажане або необхідне для підвищення родючості ґрунтів;
Картограму агровиробничих груп ґрунтів виготовляється на контурній копії ґрунтової карти, шляхом оконтурення і далі ілюміновки однойменних груп ґрунтів. В легенді до картограми вказують площу групи.
Картограму еродованих земель — складають для господарства в якому поширені змиті ґрунти або є потенційна небезпека прояву ерозії.
Картограму складають на копії ґрунтової карти на якій виділяють контури змитих грунтів, об'єднаних в категорії (групи) в залежності від ступеня змитості, крутизни і характеру схилів, протиерозійної стійкості ґрунтів і видів угідь.
На картограмі відмічається прояв лінійної (яружної") ерозії. Легенда — площа змитих, протиерозійного міроприємства.
Картограма перезволожених ґрунтів — складається для господарств, які мають більше 25% земель, як. потребують міроприємств по боротьбі з перезволоженням.
На картограмі виділяють такі групи ґрунтів:
постійний надлишок вологи, раціональне сільськогосподарське використання яких без осушення неможливе;
довготривале (на протязі більшої частини вегетаційного періоду) надлишкове переззоложеиня.
Використання під ріллю неможливе;
тимчасове (на протязі меншої частини вегетаційного періоду) надлишкове зволоження;
проведення гідромеліоративних міроприємств підвищить продуктивність ріллі;
короткочасне (на протязі двох-трьох тижнів) надлишкове перезволоження;
проведення агротехнічних заходів і підбір культур підвищують продуктивність ріллі.
Виходячи із об'єктивних властивостей ґрунтів, встановлюють передбачувану ефективність меліорації, яка фіксується на картограмі шляхом поділу контурів перерахованих груп на підгрупи в залежності від очікуваного підвищення продуктивності ґрунтів (різкого, значного і помітного).
Крім того, на контурах значками показують джерела перезволожений (атмосферні води, делювіально-натічні, паводкові, ґрунтова, грунтово - напірні).
На картограмі приводять площі груп і підгруп, а також основні пропозиції по покращенню ґрунтів.
Картограму кам'янистості ґрунтів — складають для господарств, в яких поширені кам'янисті ґрунти, підвищення продуктивності яких можна досягнута шляхом проведення збору каміння. На картограмі графічно
відтворюють ділянки з різною ступанню кам’янистості , а також ділянки, виділені в залежності від розмірів і положення каміння.
Ступінь кам'янистості ґрунтів встановлюють по проценту вкриття ґрунту камінням '(при менше 10% — слабо кам’янисті; і 0-20% — середньо кам'янисті; 20-40% — сильно кам'янисті; більше 40% — дуже сильно кам'янисті).
В легенді до картограми відмічають площу виділених градацій ґрунтів і рекомендації по їх використанню і поліпшенню.
При необхідності, крім перерахованих картограм, складають також картограми глибини залягання і мінералізації ґрунтових вод, картограму механічного складу ґрунтів і інші...
Матеріали крупномасштабних ґрунтових обстежень періодично (в середньому раз в 15 років) обновлюють шляхом проведення робіт по коректурі, зміст і об'єм яких встановлюють в результаті аналізу старих матеріалів. При цьому приймають до уваги характер і якість використаних раніше топооснов, масштаб попередніх обстежень і точність картування забезпечуючих їм, відповідність їм попередньої номенклатури ґрунтів до нині діючої, повноту лабораторних аналізів ґрунтів, а також набір і зміст картограм.
У випадку якщо на території господарства були проведені меліоративні міроприємства, коректура виконується через 3-5 років після завершення осушення, супроводжуємих визначенням водно-фізичних властивостей ґрунтів.
Складання технологічних карт на вирощування і збирання сільськогосподарських культур з використанням електронних таблиць
Технологічні карти на вирощування і збирання сільськогосподарських культур є основою будь-якого планування. Скласти бізнес-план, визначити потребу в техніці і паливно-мастильних матеріалах, механізаторах і допоміжних працівниках, скласти графіки виконання робіт, ремонту, технічного обслуговування машин і вирішити ряд інших задач практично неможливо без складання технологічних карт.
Проте, складання технологічної карти потребує дуже багато одноманітних розрахунків і, відповідно, багато часу. Якщо врахувати те, що в господарстві майже під кожною культурою щорічно змінюється розмір площі, попередник, відстані перевезення продукції, мінеральних і органічних добрив, то можна зрозуміти спеціалістів, які не дуже охоче або зовсім не займаються цією справою.
Для складання технологічних карт на вирощування і збирання сільськогосподарських культур ми застосували електронні таблиці Excel стандартного пакета Microsoft Office.
Як відомо, електронні таблиці Excel включають робочі аркуші розміром 256 колонок на 65536 рядків, що більш ніж достатньо для вирішення поставленої задачі. В кожній клітинці електронної таблиці може бути розміщена якась інформація: цифрова, текстова чи формула. Цими можливостями ми і скористались.
На першому робочому аркуші ми розмістили характеристики сівозмін. Включено польову 10-пільну, кормову 7-пільну, овочеву 8-пільну сівозміни і 5 полів поза сівозміною (сінокоси, пасовища тощо). Всього програма дає змогу розрахувати технологічні карти для 48 культур. В залежності від структури посівних площ господарства характеристики сівозмін у програмі можна легко міняти.
Кожний рядок першого робочого аркуша характеризує поле, відведене під с.-г. культуру. В стовпчиках наведені дані по цій культурі: площа посіву; запланована врожайність; норма висіву насіння; норми внесення органічних і мінеральних добрив, гербіцидів і отрутохімікатів; відстані перевезень продукції, добрив і гербіцидів. Характерно, що на відміну від типових технологічних карт внесення добрив і обробіток грунту планується з врахуванням розміщення культури в сівозміні.
що дає можливість розрахувати оплату праці, амортизацію тощо на законних підставах. Для збиральних агрегатів, крім того, враховується врожайність і соломистість.
Для врахування поточних змін в економіці на момент складання технологічної карти на першому аркуші внесена інформація про курс долара, ціну на паливно-мастильні матеріали, тарифні ставки робітників тощо. Ці дані потім автоматично враховуються програмою при розрахунках.
