Стандарти ISO дозволяють компанії розробити ефективну систему екологічного менеджменту, що враховує характер, масштаби й місце розташування підприємства.
Система екологічного менеджменту підприємства (відповідно до ISO) – це частина загальної системи менеджменту підприємства (екологічна підсистема), яка включає організаційну структуру, планування діяльності, розподіл відповідальності, практичну роботу, процеси і ресурси для розробки і реалізації екологічної політики підприємства.
Основна мета екологічного менеджменту підприємства полягає не тільки в підвищенні екологічної безпеки підприємства, а й в забезпеченні економічної стабільності.
Основними стимулами впровадження екологічного менеджменту на підприємстві є вимоги зацікавлених сторін (інвестори, акціонери, суміжники та ін.) та природоохоронне законодавство, що постійно стає жорсткіше.
Перший крок до створення системи екоменеджменту – формування екологічної політики, що здійснюється на вищому рівні управління й, яке обумовлене цілями й задачами організації в області охорони природного середовища.
Прийняттю екологічної політики підприємства передує комплексний аналіз поточної господарської діяльності й стану навколишнього природного середовища.
Комплексний аналіз включає:
1) оцінку дотримання екологічних нормативних правових актів, правил, норм;
2) виявлення аспектів господарської діяльності, що здійснюють значний негативний вплив на навколишнє природне середовище (шкідливі викиди, скиди, утворення твердих відходів);
3) оцінку екологічності продукції (у тому числі, тари й упаковки) на всіх стадіях життєвого циклу;
4) аналіз екологічності сировинних й енергетичних ресурсів;
5) розгляд стану навколишнього природного середовища в районі розташування підприємства з виявленням ступеня впливу даного підприємства на природні об'єкти;
6) оцінку ймовірності аварійних ситуацій й аналіз планів заходів щодо їх ліквідації;
7) розрахунок коштів, необхідних для екологічного оздоровлення підприємства;
8) аналіз існуючої системи управління охороною навколишнього природного середовища (організації робіт, засобів контролю, моніторингу, обробки даних та ін.).
При формуванні цілей екологічної політики повинні бути враховані всі аспекти діяльності підприємства, що здійснюють негативний вплив на навколишнє природне середовище (окремі технологічні процеси, окремі елементи виробленої продукції, утворені відходи, використовувана сировина, комплектуючі та ін.).
На основі поставлених цілей формулюються завдання по охороні природних компонентів на певний період часу. Підприємство повинне розробити програми екологічного оздоровлення для досягнення цілей і задач екологічної політики.
Програми включають:
Ø перелік заходів із вказівкою термінів проведення робіт;
Ø необхідні матеріально-технічні, фінансові, кадрові ресурси;
Ø відповідальність за реалізацію програм.
Невід'ємною частиною системи екологічного менеджменту, що забезпечує її ефективність, є комунікації. Вони сприяють узгодженості дій відповідального персоналу по охороні навколишнього природного середовища, взаємодії з іншими підрозділами стосовно екологічних питань, інформуванню зацікавлених сторін про досягнення компанії в області екобезпеки.
Організація може підтримувати комунікації й обмін інформацією наступними шляхами:
► зовнішній обмін інформацією: через річні звіти, доповіді контролюючим і наглядовим органам, публікації в засобах масової інформації, інше;
► внутрішній обмін інформацією через випуск інформаційних бюлетенів, проведення семінарів, повідомлення по електронній пошті.
Відповідно до вимог стандартів ISO, система екологічного менеджменту повинна бути документована.
Впровадження системи екологічного менеджменту завершується функціональним контролем тих аспектів діяльності, які здійснюють найбільш значні несприятливі впливи на об'єкти природного середовища.
Для спостереження за характеристиками навколишнього природного середовища використовується система екологічного моніторингу, що здійснюється шляхом проведення регулярних замірів кількісних і якісних показників викидів і скидів забруднюючих речовин, утворення відходів, а також визначення тих аспектів діяльності підприємства, де необхідні невідкладні дії по корегуванню виробничих процесів.
Для виявлення відповідності системи екологічного менеджменту нормативним вимогам (що містяться в стандартах ISO) здійснюється періодичний аудит.
Відповідно до вимоги по забезпеченню інформацією громадськості й зацікавлених осіб підприємство зобов'язане опублікувати екологічну декларацію, попередньо провівши аудит системи екологічного менеджменту.
При відсутності порушень декларація оголошується дійсною, а підприємство одержує право використовувати як рекламу реєстраційну ліцензію й відповідний знак якості.
Результати екологічного аудиту підлягають аналізу з боку керівництва.
Таким чином, згідно ISO, організація повинна прагнути до постійного вдосконалювання системи екологічного менеджменту завдяки постійній оцінці відповідності її параметрів поставленим цілям і виявленню можливостей удосконалення.
