Згідно із стандартами міжнародної організації праці (МОП) населення країни поділяється на дві категорії:
- економічно активне населення (робоча сила);
- економічно неактивне населення (особи поза робочою силою).
Економічно активне населення включає в себе зайнятих осіб та безробітних.
РС = Зайняті + Безробітні
Зайняті – це особи, які виконують будь-яку оплачувану роботу.
Безробітні – це особи, які не мають роботи, але активно шукають її і готові стати до неї.
Показники зайнятості:
- рівень безробіття: 
*100 %
- рівень зайнятості: 
*100 %
- коефіцієнт участі в робочій силі: 
*100 %
Види безробіття:
1. фрикційне безробіття - пов′язане з постійним рухом населення між регіонами і видами праці;
2. структурне безробіття - пов′язане з перевищенням пропозиції робочої сили над попитом на неї. Структурне безробіття викликане науково-технічним прогресом, зміною технологій, які змінюють попит на деякі професії;
3. циклічне безробіття – виникає в періоди економічних спадів по причині скорочення обсягів виробництва, звільнень працівників;
4. добровільне безробіття.
Повна зайнятість не означає відсутності безробіття.
Фрикційне та структурне безробіття вважають неминучими. Сума фрикційного та структурного безробіття називається природним безробіттям.
Обсяги виробництва валового продукту в умовах природного безробіття називається потенційним ВВП.
Зв'язок між динамікою безробіття та відставанням ВВП від потенційного рівня ВВП демонструє закон Оукена:
Закон Оукена - якщо рівень циклічного безробіття перевищує рівень природного безробіття на 1%.то відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП складатиме 2 – 2,5%
3. Інфляція – падіння купівельної спроможності грошей, зростання рівня цін.
Показники:
1. рівень інфляції: 
;
2. темпи інфляції: 
;
де Іор – дефлятор ВВП базового (або попереднього) року;
І1р – дефлятор ВВП поточного року.
Типи інфляції ( в залежності від причини виникнення):
1. інфляція попиту – сукупний попит зростає швидше за зростання обсягів виробництва;
2. інфляція пропозиції – зростання витрат в періоди високого безробіття і неповного використання виробничих можливостей, зростання цін на сировину;
3. емісійна інфляція – перевищення фактичної грошової маси оптимального рівня. Виникає по причині випуску грошей, не забезпечених товарами.
Поєднання 1 і 2 – інфляційна спіраль (залежність „зарплата –ціна”).
В залежності від темпів знецінення грошей інфляція буває:
1) природна – темпи інфляції Ті не перевищують 5 % на рік;
2) повзуча - Ті не перевищують 9 % на рік;
3) галопуюча - Ті досягають 80-100 % на рік;
4) гіперінфляція - Ті перевищують 100 % на рік і можуть досягати 1000 % і більше.
Поєднання економічного спаду з інфляцією називається стагфляцією.
4. Взаємозв′язок інфляції та безробіття
В короткостроковому періоді залежність між рівнем інфляції та рівнем безробіття демонструється кривою Філіпса
Згідно з кривою Філіпса рівень інфляції залежить від 3-х факторів:
1.очікування інфляції;
2.рівня циклічного безробіття;
3. шокових змін пропозиції (стрімке зростання пропозиції, притаманних для періодів економічного зростання).
Вплив інфляції на реальну % ставку демонструє ефект Фішера:
r = i + π
де r - реальна %-на ставка;
і – номінальна %-на ставка;
π - рівень інфляції.
