Економічний зміст додаткової вартості розкривається в процесі аналізу робочого часу робітника.
Робочий день найманого робітника складається з двох частин:
- необхідного робочого часу (НРЧ);
- і додаткового робочого часу (ДРЧ).
Необхідний робочий час – це час, за який робітник відтворює вартість робочої сили (V), тобто це необхідна праця;
Додатковий робочий час – це час, за який робітник створює додаткову вартість (m), тобто це додаткова праця.
Протягом робочого дня робітник створює своєю працею нову вартість величиною V + m.
Показником розподілу нової вартості між підприємцем і робітником є норма додаткової вартості m′.
m′ = (m / V) × 100%
або: m′ = (ДРЧ /НРЧ) × 100%