Визначення вартості в теорії маржиналізму

Маржиналізм не визнає зведення вартості до витрат СНРЧ.

Згідно з цією теорією в основі вартості товару лежить його корисність , ступінь насичення потреби споживача в цьому товарі.

Австрійські економісти К. Менгер, Ф. Візер та Е. Бем-Беверк запропонували теорію „граничної корисності”.

Гранична корисність – це ступінь задоволення потреб, яке отримує людина від споживання однієї додаткової одиниці товару. Гранична корисність від споживання кожної наступної одиниці товару зменшується. Таким чином, гранична корисність носить спадний характер.

Ринкову ціну визначає корисність від споживання останнього (граничного) екземпляра товару, який задовольняє найменшу значущу потребу в ньому.

Тобто, в основі вартості товару лежить суб’єктивна оцінка товару споживачами.

В умовах конкуренції між виробниками, між покупцями, між виробниками і покупцями визначається суспільна гранична корисність, а на її основі і ціна товару.

Під впливом коливань попиту і пропозиції ціна товару може зростати вище вартості (коли попит перевищує пропозицію), або надати нижче вартості (пропозиція перевищує попит).