1.Теорія трудової вартості. Закон вартості.
2.Визначення вартості згідно з теорією маржиналізму.
3.Погляди сучасних економістів на теорію вартості.
1. Теорія трудової вартості.
Відомо, що вартість – це праця, втілена в товарі.
Вартість будь-якого товару можна виміряти в затратах робочого часу, необхідного на його виготовлення. (Чим більше робочого часу, тим більша вартість).
Припустимо, декілька виробників виготовляють однакові товари. Затрати робочого часу на одиницю продукції у кожного виробника будуть різними. Це пояснюється суб'єктивними причинами і різним рівнем технологій виробництва. Отже, товари, виготовлені різними виробниками, мають різну індивідуальну вартість. Але в реальних умовах обміну однакові товари ( однакові споживні вартості) мають однакову мінову вартість.
Отже, затрати індивідуального робочого часу кожного товаровиробника, не можуть бути основою ринкової вартості. Для об’єктивної оцінки вартості використовують затрати суспільно-необхідного робочого часу( СНРЧ ).
СНРЧ – це час, необхідний для виготовлення одиниці товару більшістю виробників даного ринку при середньому рівню вмілості та інтенсивності праці, або затрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції тим виробником, який поставляє на ринок переважну частину товарів.
Отже, суспільство не визнає затрат індивідуального робочого часу як показника ринкової вартості товару, на ринку враховуються лише затрати СНРЧ.
