Засновник – Дж.М.Кейнс, автор всесвітньовідомої праці «Загальна теорія зайнятості, проценту і грошей».
Він обґрунтував макроекономічний підхід до аналізу соціально-економічних процесів. Дж.М.Кейнс доводив необхідність державного регулювання економіки. Розширення функцій держави необхідне для боротьби із зростанням безробіття, кризами, для раціонального розподілу трудових ресурсів.
Дж.М.Кейнс є автором теорії стимулювання сукупного попиту, яка стала основою антикризової програми американського уряду в роки першої світової кризи (Велика депресія, 30-ті роки ХХ стор.).
Теорія Великого Неокласичного Синтезу
В 40-50рр. ХХ ст. американські вчені на чолі з П.Самуелсоном зробили спробу поєднати макроекономіку Кейнса, з мікроекономікою неокласичної школи та інституціоналізмом. Так виникла нова універсальна економічна теорія, яка поєднувала найбільш прогресивні погляди економістів ХХ сторіччя.
Основні положення теорії ВНС:
1) економіка на рівні держави формується з множини мікроекономічних явищ;
2) економічна система ефективна, якщо вона поєднує вплив держави на ринок і економічну свободу виробників і споживачів