4.1.Опис технологічного процесу
Підтримка температури тіла тварин на певному рівні можливо при збереженні рівноваги між освіченим теплом в організмі, поступальним і розсіюванням в зовнішнє середовище.
Утворення теплоти в організмі відбувається в результаті обміну речовин, зокрема,окислітельних процесів. Збереження постійності температури тіла при теплообміні з довкіллям забезпечується центральною нервовою системою.
Теплорегуляція в організмі здійснюється посиленим або ослабленим обміну речовин, віддачі теплоти в довкілля, або тим і іншим одночасно. Теплота утворювана при переварюванні і засвоєнню кормів, в холодну пору року корисно використовується для підтримки постійної температури тіла.
Одним з основних зовнішніх чинників тих, що впливають на тепловіддачу тварин, є температура навколишнього повітря. З пониженням температури довкілля зростає потреба організму в збільшенні теплопродукциі для покриття втрат теплоти тілом тварини в зовнішньою середовище і як наслідок, зростає потреба в нормі. При збільшенні температури повітря понад деяке критичне значення, визначуване виглядом і віком тварини, на видалення змін теплоти з організму витрачається додаткова енергія.
Поросята народжуються з недосконалою функцією терморегуляції. У перші дні життя вони украй чутливі до дії холоди,сирості.
Несприятливі умови вмісту приводять до переохолодження тварин і пониження резистентності їх організму. Наслідок цього – поява різних шлунково-кишкових захворювань, що викликаються збудниками условно- патогенної мікрофлори.
Необхідний повітрообмін і підтримка необхідних параметрів температури і вологості в приміщенні здійснюють за допомогою загальної ДП 18. 013. ПЗ
системи вентиляції і обігріву. Поряд із загальним температурним режимом необхідно створити особливі комфортні умови для поросят. Для створення локальних температурних зон застосовують додаткові джерела : електронагрівальні килимки, підлоги, що обігріваються, і тд.
Найбільш ефектними є НК – опромінювачі і опромінюючі установки . Вони володіють цілим рядом переваг в порівнянні з іншими типами нагрівачів. Перш за все, оскільки НК – випромінювання мало поглинається повітрям, майже вся енергія, що випускається, може бути поглинена обігрівальним об'єктом. Таким чином, вживання НК- випромінює для обігріву поросят дозволить досягти набагато більшого використання енергії, чим, наприклад, при використанні спіральних нагрівальних елементів .НК- опромінення від інших засобів місцевого обігріву не лише оберігає тварину від переохолодження, але і викликає зусилля біологічних процесів в організмі, сприяє підвищенню тонусу і природних захисних сил організму. Крім того при створенні обігрівачів з ІЧ- випромінювачами зменшуються капітальні витрати і експлуатаційні витрати на обігрів, оскільки ці установки менш металоємні і простіші по пристрою.
При виході з буд нагрівальних елементів (ламп) в процесі експлуатації заміна їх не представляє трудності . За даними досліджень витрати на пристрій НК- обігріву в 5- 6 разів менше вартості устаткування звичайного опалювання. В даний час для ліквідації у тварин «сонячного голодування» використовується штучне ультрафіолетове (УФ) випромінювання, яке дозволяє збільшити збереження молодняка і рівень продуктивності [10].
Дія УФ випромінює на живий організм багатогранно . Воно впливає на вітамінний, білковий, вуглеводний, газоенергетичний обміни і імунно-біологічні властивості організму тварин.
4.2. Визначення типу опромінювальної установки
Біологічною наукою встановлено, що невеликий ефект виходить при комбінованому ІЧ і УФ опроміненні молодняка.
Досвід вживання різних опромінювачів НК- у поєднанні з УФ – опроміненим і результати наукових досліджень в цьому напрямі дозволяє визначити технічне рішення для створення для комбінованої установки.
Для одночасного інфрачервоного обігріву і ультрафіолетового опромінення молодняка сільськогосподарських тварин розроблена і серійно випускаються промисловістю стаціонарна автоматизована установка «промінь» . Ця установка призначена для місцевого обігріву поросят до 45.100 денного віку і їх ультрафіолетового опромінення в перебігу всього часу вмісту. Установка складається з блоку програмного управління і опромінювачів.
Опромінювач є жорсткою сталевою конструкцією овальної форми . У опромінювачах на кронштейнах змонтовано дві інфрачервоні лампи ІКЗК 220-250 і одна вітальна лампа ЛЕ-15 (ЛЕО15) з відбивачами [10,11].
4.4.Складання принципової електричної схеми автоматичного керування
На підставі технологічних вимог розроблена схема електрична принципова управління режимом обігріву і опромінення тварин, представлена на аркуші графічних робіт. Схема працює таким чином.
У ручному режимі перемикач SA переводитися в положення «Р». При включенні автоматично вимикача QF на схему подається живлення . При цьому отримують живлення котушки магнітних пускачів КМ1, КМ2 і КМ3 по ланцюгу : фаза А – контакти QF – контакти Sa1-котушки КМ1,КМ2,КМ3 – нульовий дріт . При замиканні головних контактів КМ1,КМ2 і через регулятор напруги UV отримують живлення інфрачервоних ламп ЕК1, ЕК2 у кожному з опромінювачів, а при спрацюванні КМ3 з трансформаторів Tv1 і Tv2 отримують живлення U=127. Крім всього отримають живлення HL що сигналізує про робочий стан системи. При виключенні QF схема обезточується .
У автоматичному режимі перемикач SA переводиться в положення «А». При цьому котушки магнітних пускачів КМ1-КМ3 отримують живлення через контакти реле часу КТ1.1. і КТ1.2. . Отримують живлення також реле часу. Залежно від уставок реле часу замикаються його контакти в відповідному ланцюзі живлення КМ1 і КМ2 або КМ3. При включеному положенні обох контактів реле часу КТ1.1. і КТ1.2. живлення отримують по вище описаних цілях ІЧ і УФ – лампи .Через певний час t (дів.п.4.3.1) контакт К1.2 розмикається і припиняється подача живлення на УФ – лампи. У роботі залишаються лише ІЧ – лампи .Через заданий проміжок часу розмикається контакти До 1.1 і знеструмлюються інфрачервоні лампи.
Крім всього, залежно від температури в зоні знаходження тварин, контрольована датчиком ВК змінюється опір в мосту ВК-r4. Внаслідок чого змінюється час заряду конденсаторів С2 і С3, які заряджають по ланцюгу : фаза С– конденсатор С2 – опір моста R5-r13 – конденсатор С3-нагрузка EL 1 – нульовий дріт. В процесі зарядки конденсатора напруга на його обкладаннях підвищується і досягши напруги рівній напрузі відкриття діністора Vd7 на керівники електороді тиристора з'являється імпульс відкриваючий тиристор Vs1. Залежно від кута відкриття тиристорів визначаються ланцюжком з моста опорів (R5-r13), змінюється напруга живлення на ІЧ - лампах. При відкритті Vs1 – відбувається розряд С3 по ланцюгу : Обмотка С3 – діністор Vd7 – резистор R 10 – електрод Vs1, що керує, – катод Vs1 – друга обмотка конденсатора С3. Після розрядки С1 Vs1 закриваються .У інший напівперіод в роботові вступає Vs2 . Процес аналогічний . Про робочий стан схеми сигналізує HL. Підбором опорів R9-r12 в плечах моста R9-r12 можна регулювати діапазон величини напруги на лампах ТЕНЬК, внаслідок чого змінюється напруження ламп, а відповідно і інтенсивність інфрачервоного випромінювання.
4.5. Складання схеми з'єднань шафи управління
У шафі управління прийнято наступне розташування пристроїв :
- на задній стінці :
1.Магнітні пускачі КМ1-КМ3 ;
2.Реле часу КТ1;
3.Знижувальні трансформатори Tv1 і Tv2;
4.Клемная колодка х1 ;
5.Трансформаторний регулювальник UV.
-на дверцях шафи :
1.Автоматичний вимикати QF ;
2.Сигнальна арматура HL- RI ;
3.Перемикачі режимів роботи ;
4.Пристрій регулювання кута відкриття тиристорів ;
Схема з'єднань представлена на аркуші графічних робіт .
