Постановка задачі детермінованого факторного аналізу
СПОСОБИ ДЕТЕРМІНОВАНОГО ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ
ТЕМА 5
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Дати визначення терміна «факторний аналіз». Із якою метою він проводиться?
2. Назвати види факторного аналізу та дати їх характеристику.
3. Послідовність проведення факторного аналізу.
4. Розкрити поняття «фактор» в економічних дослідженнях. Навести класифікацію факторів в економічному аналізі.
5. Дати визначення детермінованої факторної моделі. Навести приклади.
6. Що таке моделювання? Назвати види моделей, що використовуються у факторному аналізі.
7. Види і приклади детермінованих факторних моделей.
8. Розкрити зміст способів перетворення детермінованих факторних моделей.
5.1. Постановка задачі детермінованого факторного аналізу
та загальна характеристика способів її розв’язання.
5.2. Спосіб ланцюгових підстановок.
5.3. Спосіб абсолютних різниць.
5.4. Спосіб відносних різниць.
5.5. Індексний спосіб.
5.6. Способи пропорційного ділення і часткової участі.
5.7. Інтегральний спосіб.
5.8. Логарифмічний спосіб.
Одним із найважливіших методологічних питань в економічному аналізі є визначення величини впливу окремих факторів на зміну результативних показників.
Розглянемо постановку задачі детермінованого факторного аналізу, яка включає вихідну інформацію та умову.
Вихідна інформація:
1) 
– значення і-го факторного показника відповідно у
базовому й звітному періодах (або за планом та
фактично), ;
2) 
– значення результативного показника відповідно у
базовому й звітному періодах (або за планом та
фактично);
3) - детермінована факторна модель відповідного
виду, яка показує залежність результативного показника у від
п-ої кількості факторних показників.
Умова: необхідно визначити, яка частина загальної зміни результативного показника обумовлена зміною кожного фактора, що включені в детерміновану факторну модель. Ця умова задається наступним рівнянням:
, (5.1)
де ΔУ – загальна зміна результативного показника:
; (5.2)
- зміна результативного показника за
рахунок впливу факторів відповідно .
Для розв’язання задач детермінованого факторного аналізу використовуються наступні методичні способи:
- ланцюгових підстановок;
- абсолютних різниць;
- відносних різниць;
- індексний;
- пропорційного ділення;
- часткової участі;
- інтегральний;
- логарифмічний.
У таблиці 5.1 наведена матриця можливостей застосування способів детермінованого факторного аналізу для різних видів факторних моделей.
Таблиця 5.1 – Матриця застосування способів детермінованого факторного аналізу
| Методи
| Детерміновані факторні моделі
|
| адитивні
| мульти-плікативні
| кратні
| змішані
|
| Ланцюгових підстановок
| +
| +
| +
| +
|
| Абсолютних різниць
| -
| +
| -
| 
|
| Відносних різниць
| -
| +
| -
| -
|
| Індексний
| -
| +
| +
| -
|
| Пропорційного ділення, часткової участі
| +
| -
| -
| 
|
| Інтегральний
| -
| +
| +
|
|
| Логарифмічний
| -
| +
| -
| -
|
Способи ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, відносних різниць та індексний ґрунтуються на принципі елімінування (від лат. «eliminare» – виключати, усувати).
Елімінування– означає усунення, виключення впливу всіх факторів на величину результативного показника, крім одного. При цьому виходять з умовного припущення про те, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни, потім змінюються два, потім три і т.д. за умови незмінності інших. Це дає можливість визначити вплив кожного фактора окремо на величину показника, що досліджується.
